Page 55 - 4391

пористість визначають за даними АК або ГГК, оцінку
нафтогазонасичення виконують за діаграмами БКЗ або
комплексу коротких зондів БКЗ з ІК. Комплекс досліджень
розширюється, досягаючи 10-12 видів, у міру ускладнення
колекторів, до яких відносять низькопористі (К п < 10%),
заглинизовані, засолонені і карбонатизовані теригенні, а
також карбонатні тріщинні і кавернозні колектори.
Параметри промивальної рідини визначають
принципові можливості електричних видів досліджень, що
грають вирішальну роль при виділенні колекторів і оцінці
їх нафтогазонасичення. У свердловинах, заповнених
прісними рідинами (ρ с > 0,2 Омм, ρ с/ρ пв > 5), створюються
сприятливі умови для вимірювання опору за допомогою
БКЗ, ІК, МК; ефективним засобом літологічного
розчленування служать потенціали ПС; при вскритті
розрізів на високомінералізованих промивальних рідинах
(ρ с < 0,2 Омм, ρ с/ρ пв < 5) з електричних видів каротажу в
комплексі залишаються тільки БК і БМК; повністю
згладжуються криві ПС. У свердловинах, пробурених на
непровідних промивальних рідинах, приготовлених на
основі нафти або нафтопродуктів, питомі опори порід
вимірюють за допомогою ИК.
Утворення глинистих кірок навпроти проникних
порід сприяє виділенню колекторів у свердловинах,
пробурених з використанням глинистих прісних і
мінералізованих промивальних рідин. Глинисті кірки і
позитивні прирости на кривих МК (при прісних розчинах)
або комплексу БМК-БК служать ознакою гранулярних
колекторів. У разі неглинистих промивальних рідин ці
ознаки відсутні, криві МК і БМК стають надмірно
посіченими. На неглинистих промивальних рідинах
неможливо також проведення ЯМК.
Призначення свердловин визначає повноту
комплексів ГДС. Найбільш повно документуються
пошукові свердловини, призначені для виявлення на нових
площах перспективних на нафту і газ інтервалів та оцінки
їх продуктивності. У розвідувальних свердловинах, які
буряться для детального вивчення вже виявлених
продуктивних інтервалів, використовується менший
54