Page 12 - 4389

де d – зовнішній діаметр електрода, м; для вертикальних
електродів із кутної сталі d=0.95b, де b – ширина сторони
кута.
4.Попередньо встановлюємо необхідну кількість
паралельно з’єднаних заземлювачів
R
n  в , кВт., (1.4)
R з  в

де  в – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів,
(додаток А, табл..А2).
5.Визначаємо довжину горизонтального електрода:
- при контурному влаштуванні заземлювача  г=an;
- при рядовому влаштуванні заземлювача  г=a(n-1),
де а – відстань між вертикальними електродами, м;
n – прийнята кількість вертикальних електродів, кВт.
6.Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту для
горизонтального електрода

     , Ом м, (1.5)
г вим .гр . г
де  г – розрахунковий коефіцієнт сезонності для
горизонтальних електродів (додаток А, табл..А3).
7.Розраховуємо опір розтіканню струму для
горизонтального електрода
 2 г 
R г  г  n , Ом, (1.6)
2  г  b 1 t 0

де b 1 – ширина полоси, м (для круглої сталі b 1= 2, де  -
діаметр, м);
8.Загальний опір заземлюючого пристрою

 R в R г  , (1.7)
R 0 R з
R в г  R г в n
де  г – коефіцієнт використання горизонтальних електродів з
урахуванням вертикальних електродів (додаток А, табл. А3).
11