Page 69 - 4384

запобігання укусів ґедзів. Рухомі
об’єкти вони розпізнають краще, ніж
нерухомі. Жертву бачать за кілометр
і кидаються на неї з швидкістю

60 км/год.
Гедзі бувають двох видів: бичачі
(літають при яскравому сонці) і ґедзі-

дощівки (люблять похмурі, вологі
дні). Бичачі роблять кілька кругів над
жертвою, перш ніж укусити, дощівка ж кусає відразу.
Для повного насичення ґедзь може перелітати з однієї тварини на

іншу або на людину, не гребуючи навіть трупами, тому може перено-
сити інфекційні хвороби, навіть сибірську виразку.
Укус ґедзя досить болючий. Хоботком комаха проколює шкіру і

вводить слину, яка перешкоджає згортанню крові. У місці укусу від-
чувається жар, значний набряк з білим пухирцем посередині, почер-
воніння шкіри та збільшення лімфатичних вузлів. Ранка може загної-

тися та боліти до двох тижнів, тому її треба негайно промити з ми-
лом, прикласти компрес з горілкою і розчином питної соди, міняючи
його кожних 15 хвилин.

З настанням сутінків ґедзі буквально сліпнуть і не орієнтуються
у просторі, тому їх ще називають сліпнями.

Мошка

Мошки літають великими зграями
і докучають людям у спекотні сонячні
дні, у похмуру погоду та в сутінках

вони малоактивні. Личинки комах
розвиваються біля швидких річок.
Мошок приваблює світлий одяг та
запах поту.

Момент укусу мошки майже невідчутний, бо у її слині є знебо-
люючі речовини, а також розріджувачі крові, гістамін та ферменти.
Слина мошки отруйна. Через декілька хвилин після укусу з’являється

жар, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає че-
рез декілька днів, а свербіння може турбувати кілька тижнів. Діти за-
звичай розчісують місце укусу до крові та появи виразок.

Численні укуси мошок викликають підвищення температури та
появу ознак загального отруєння. Тому потрібно якнайшвидше про-

69