Page 5 - 4384
P. 5
ВСТУП
Людина завжди існувала в оточенні різних небезпек. На зорі ци-
вілізації ці небезпеки були зумовлені природним характером, їх нега-
тивним впливом. Джерелами природних негативних впливів є сти-
хійні процеси: зміни клімату, грози, землетруси і т.п. Ці природні не-
безпеки викликали у стародавніх людей панічний жах, руйнували їхні
домівки, призводили до загибелі цілих племен. Згодом людина зро-
зуміла сутність цих явищ, але вони не перестали представляти для неї
небезпеку, і зараз постійно гинуть люди в результаті зсувів, циклонів,
повені, цунамі, землетрусів.
Оскільки моральний і загальнокультурний розвиток цивілізації
відстає від темпів науково-технічного прогресу, тому стає очевидним
зростання ризику для здоров’я і життя сучасної людини. Кількість
нещасних випадків на дорогах, виробництві і в побуті помітно збіль-
шилася, часто виникають вибухи та пожежі, розливи нафтопродуктів,
токсичних речовин тощо. Людству доводиться зважати і на природні
катастрофи, і на аномальну поведінку людей, ріст злочинності.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, смертність від
нещасних випадків займає третє місце після серцево-судинних і онко-
логічних захворювань. Від захворювань вмирають переважно люди
старшого віку, а від нещасних випадків гинуть у віці від 2 до 41 року.
Зміни в житті нашої країни, а це поява приватних підприємств,
приватизація, кооперація, становлення ринкових відносин, інфляція і
т.д., здатні тільки загострити проблеми життєдіяльності людини. Ско-
рочуються масштаби наукових досліджень із проблеми охорони на-
вколишнього середовища, зменшується кількість інспекторів, служб
охорони праці. Надзвичайні ситуації в Україні сьогодні виникають у
5-8 разів частіше, ніж в інших промислово розвинених країнах. На
виробництві гине щорічно близько 2 тис. осіб (для порівняння:
у Німеччині, де приблизно така сама кількість населення - 200 осіб).
У невиробничій сфері гине щорічно 80 тис. осіб, тобто в 40 разів бі-
льше, ніж на виробництві (у Німеччині - близько 30 тис. осіб). Наве-
дені цифри є одним із доказів значного зниження середнього рівня
тривалості життя громадян України в порівнянні з країнами Заходу.
За індексом людського розвитку, що також залежить від рівня трав-
матизму людей, Україна займає місце наприкінці першої сотні країн
світу.
5