Page 60 - 4374
P. 60
коли навантаження найбільш високі, а також нічний час або
хмарну погоду, при цьому альтернативне джерело енергії ви-
користовується лише для підтримки заданих параметрів.
Робота класичної двоконтурної системи сонячного теп-
лопостачання, принципова схема, якої зображена на рис. 4.6,
полягає в наступному. Первинний(сонячний) контур, в якому
циркулює теплоносій (поліпропіленгліколь) включає в себе
такі основні елементи: сонячний колектор, циркуляційний на-
сос і бак-акумулятор з теплообмінником. Вторинний контур –
це контур води, яка рухається в баці-акумуляторі і де їй через
теплообмінник передається сонячна енергія накопичена теп-
лоносієм у первинному контурі. Сонячні промені, що прохо-
дять крізь геліоскло сонячного колектора 1, нагрівають мідні
трубки абсорбера, у яких циркулює теплоносій. Температура
0
абсорбера при цьому може досягати 150 С для плоского
0
сонячного колектора і 200 С для вакуумованого. За різниці
температур між температурою теплоносія і води у нижній час-
тині бака, що перевищує встановлене значення регулятора,
автоматично включається циркуляційний насос 5. Сонячна
енергія, сприйнята теплоносієм, передається воді за допомо-
гою теплообмінника 9 бака-акумулятора 3. Завдяки природній
конвекції нагріті шари води піднімаються у верхню частину
бака-акумулятора, де і відбувається водозабір. Під час переви-
щення температури води у верхній частині бака-акумулятора
встановленої на регуляторі, система автоматики (блок 2) від-
ключає циркуляційний насос 5. Під час нагрівання теплоносій
розширюється і для запобігання збільшення тиску в замкне-
ному контурі передбачена розширювальна посудина 4. Вона
містить закриту посудину, повітряний об′єм якої відділений
від рідинного (теплоносій) мембраною. Зворотній клапан 6
запобігає рециркуляції теплоносія. У системі передбачене до-
даткове джерело енергії для нагрівання води – теплообмінник
7 від системи центрального теплопостачання на випадок не-
достатньої кількості сонячної енергії. Запірна арматура 8 слу-
жить для заповнення сонячного контуру теплоносієм.
Геліосистеми можуть встановлюватися на будь-якому
більш-менш освітленому просторі: як горизонтальному – дахи
будинків, техмайданчику, так і вертикальному – балкони (рис.
4.7). При цьому експозиція (північ-південь) і кут нахилу (від 0
до 90°) надають значення на ефективність роботи всієї сис-
58