Page 30 - 4369

знижується і в нижній межі термосфери сягає мінус 60 °С., а
інколи і мінус 90 °С.
Такий розподіл температури обумовлений наявністю в
атмосфері озону, розсіяний шар якого тягнеться від поверхні
землі до висоти приблизно в 60 км. Вміст озону в атмосфері
дуже маленький - кілька мільйонних часток відсотка.
У наступних шарах атмосфери - термосфері та
екзосфері - температура з висотою знову зростає, що, мабуть,
пояснюється іонізацією молекул газу ультрафіолетовим і
корпускулярним випромінюванням Сонця. На висоті 200 км
0
температура дорівнює 800-1000 С, на висоті 400 км вона
досягає 1500 °С і далі продовжує збільшуватися до 2000-3000
°С.
Великі швидкості молекул газів зовнішньої частини
атмосфери (екзосфери) - причина розсіювання, хоча й
повільного, молекул повітря в міжпланетний простір, причому
швидше розсіюються молекули легких газів - водню і гелію.
Сучасний газовий склад атмосфери - результат
тривалого історичного розвитку Землі. Це газова суміш двох
основних компонентів - азоту (78,09 %) та кисню (20,95 %). У
нормі в ньому знаходяться також аргон (0,93 %), вуглекислий
газ (0,03 %) і незначна кількість інертних газів (неон, гелій,
криптон, ксенон), аміаку, метану, озону, двооксидів сірки та
інших газів. Поряд із газами в атмосфері знаходяться тверді
частки, які надходять з поверхні Землі (наприклад, продукти
згорання, вулканічної діяльності, частки ґрунту) та з космосу
(космічний пил), а також різні продукти рослинного,
тваринного чи мікробного походження. Крім цього, важливу
роль в атмосфері відіграє водяна пара.
Озоновий шар, як екран, надійно захищає поверхню
Землі від ультрафіолетової радіації, згубної для живих
організмів.

28