Page 7 - 4367

ЛЕКЦІЯ 1

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
СЕРЕДОВИЩА ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ

Середовищем передачі інформації називаються лінії
зв'язку (або канали зв'язку), по яких відбувається обмін
інформацією. При побудові комунікаційних мереж
застосовуються лінії зв'язку, в яких використовуються різні
фізичні середовища: підвішені в повітрі телефонні і
телеграфні дроти, прокладені під землею і по дну океану мідні
коаксіальні та волоконно-оптичні кабелі, мідні кручені (виті)
пари, всепроникаючі радіохвилі.
Всі ці лінії зв’язку, незалежно від їх фізичної природи,
характеризуються рядом спільних властивостей, таких як
смуга пропускання, пропускна здатність, завадостійкість та
достовірність передачі. Зокрема ширина смуги пропускання є
фундаментальною характеристикою каналу зв'язку, так як
визначає максимально можливу інформаційну швидкість
каналу, яка називається пропускною здатністю каналу.
Формула Найквіста висловлює цю залежність для ідеального
каналу, а формула Шеннона враховує наявність в реальному
каналі шуму.
При описі технічної системи, яка передає інформацію між
вузлами мережі, у літературі можна натрапити на кілька назв:
лінія зв'язку, канал зв’язку, складний канал, ланка. Часто ці
терміни використовуються як синоніми, і в багатьох випадках
це не викликає проблем. У той самий час є й специфіка в їх
вживанні.
Ланка – це сегмент, що забезпечує передачу даних між
двома сусідніми вузлами мережі. Тобто ланка не містить
проміжних пристроїв комутації і мультиплексування.
Каналом найчастіше називають частину пропускної
здатності ланки, використовувану незалежно при комутації.

6