Page 55 - 4358

Правила складання незалежного пункту формули вина-
ходу:
- формула повинна починатися з назви винаходу, зазна-
ченої у заяві та описі;
- у формулі слід зазначати всі суттєві ознаки об’єкта
винаходу, керуючись тим, що саме сукупність суттєвих ознак
має бути необхідною і достатньою для одержання технічного
результату;
- формула винаходу, як правило, повинна складатись з
обмежувальної частини, яка включає ознаки, загальні для
об’єкта винаходу, що заявляється, і прототипу (відомі ознаки),
відрізняльної частини, яка включає ознаки, що відрізняють
об’єкт, який заявляється від прототипу (тобто нові ознаки).
Обмежувальна частина формули відділяється від відрі-
зняльної частини виразом (розмежувальними словами): "...
який (яка) відрізняється тим, що ..." і далі йдуть ознаки від-
різняльної частини.
Формула не поділяється на обмежувальну і відрізняль-
ну частини, якщо вона характеризує:
- індивідуальну сполуку;
- стан мікроорганізму, культури, клітини рослини та тве-
рдих речовин, стану за новим призначенням;
- винахід, який не має аналогів.
У залежні пункти формули включаються суттєві озна-
ки, які характеризують винахід в окремих випадках його ви-
користання або виконання.
Підпорядкованість залежних пунктів незалежному мо-
же бути безпосередньою і посередньою, тобто через один або
декілька пунктів.

Складання формули винаходу
Формулу викладають у вигляді логічного визначення
винаходу сукупністю усіх його суттєвих ознаках.

54