Page 48 - 4356

підмережі в контейнері проекту. Для конфігурування з'єднання,
виберіть у Network Configuration CPU S7-40. У нижній частині
вікна мережі розміщено таблицю з'єднань (таблиця 2.1; якщо вона
невидима, помістіть вказівник миші на нижню межу вікна до

зміни його форми та тягніть вікно вгору). Введення нового
комунікаційного з'єднання здійснюється шляхом Insert → New
Connection (Вставка → Нове з'єднання) або подвійним клацанням

на порожньому рядку.
З'єднання створюється для кожного «активного» CPU.
Зауважте, що не можна створити таблицю з'єднань для CPU S7-
300; CPU S7-300 можуть бути тільки «пасивними» партнерами в

S7-з'єднанні.
Вибір комунікаційного партнера здійснюється в діалогових
вікнах «Station» («Станція») та «Module» («Модуль») вікна «New

Connection» («Нове з'єднання») (рисунок 2.7); станція і модуль
повинні до цього моменту існувати. У даному вікні також
визначається тип з'єднання.

При бажанні встановити інші властивості з'єднання
активуйте прапорець «Show Properties Dialog» («Показати діалог
властивостей»).

Таблиця з'єднань містить всі дані про сконфігурованих
з'єднаннях. Для відображення її у необхідному вигляді
використовуйте команду View → Display Columns (Вигляд →
Відобразити стовпці) і виберіть те що вас цікавить.

ID (ідентифікатор) з'єднань
Кількість можливих з'єднань визначається CPU. STEP 7
визначає ID з'єднання для кожного окремого з'єднання і кожного

партнера. Дана специфікація потрібна вам при використанні в
програмі комунікаційних блоків. Ви можете змінити локальний ID
(local ID, ID з'єднання відкритого в даний момент модуля). Це
необхідно, якщо ви вже запрограмували комунікаційні блоки і

хочете використовувати для з'єднання визначений у них
локальний ID. Новий локальний ID вводиться у вигляді
шістнадцяткового числа. Воно не повинно бути одразу присвоєно

і має залишатися в наступних межах значень, що залежать від
типу сполук:
- Область значень для S7-з'єднань:

від 0001 до 0FFF hex ;
hex

48