Page 130 - 4356

− користувальницьким типам даних;

− таблицям змінних.
Глобальний символ може також містити пробіли, спеціальні
та національні літери, такі як умляути. Виняток становлять

символьні позначення 00 і FF . При використанні символів зі
hex
hex
спеціальними літерами ви повинні укладати в програмі такі
символи в лапки. В компільованих блоках редактор STL завжди

відображає глобальні символи в лапках.
Ви можете використовувати глобальні символи протягом
всієї програми, кожен такий символ у програмі повинен бути
унікальний.

Локальні символи
Імена локальних даних визначаються в розділі описів
відповідного блоку. Ці імена можуть містити тільки букви, цифри

і знак підкреслення.
Локальні символи діють тільки всередині блоку. Такі ж
символи (такі ж імена змінних) можуть бути застосовані в іншому

контексті (для позначення зовсім інших об'єктів) в іншому блоці.
Редактор відображає локальні символи з попереду стоячим знаком
«#». Якщо редактор не може відрізнити локальний символ від

адреси ви повинні позначити (додати до початку) цей символ
знаком «#».
Локальні символи доступні тільки в базі даних
програмуючого пристрою (в автономному контейнері Blocks

(Блоки)). Якщо при декомпіляції ця інформація відсутня, то
редактор вставляє інший символ.
В залежності від структури і додатку типи даних

класифікуються наступним чином.
Використання символічних імен
Якщо ви використовуєте символічні імена при
програмуванні в покроковому редакторі, то вони вже повинні бути

призначені абсолютним адресам. Крім того, ви можете вводити
нові символічні імена в таблиці символів, програмуючи в
покроковому редакторі. Після введення нового символічного імені

ви можете негайно задіяти його при написанні решти програми.
Якщо ви для введення програми використовуєте (вихідний)
текстовий файл, то ви повинні зробити абсолютні адреси

доступними (присвоїти їм імена) на момент компіляції.

130