Page 71 - 4349

часу виникнення та активізації в межах території досліджень.
При цьому прогноз може бути просторовим, часовим або
просторово-часовим.
Створена система прогнозування є аналітичною, тому що

пропонує кількісні ймовірнісні характеристики прогнозу, які
базуються на функціонально-емпіричних закономірностях і
зв'язках, геоінформаційною, тому що реалізована в середовищі

ГІС МарІnfо, а для її функціонування на будь-якій території
достатньо мати базовий набір електронних картографічних
матеріалів.
Ієрархічна послідовність прогнозування така:

1) побудова середньо- або дрібномасштабних регіональних
прогнозних карт із урахуванням особливостей рельєфу,
геологічної будови, антропогенного навантаження, тектоніки,

розподілу метеопараметрів. Визначення ймовірності зсувів для
заданої території на вказаний користувачем рік або максимальної
ймовірності та року активізації;

2) локальне прогнозування активізації зсуву в конкретній
точці в межах заданої точності з урахуванням особливостей
досліджуваної території. Визначення ймовірності зсуву в цій

точці на вказаний користувачем рік або максимальної
ймовірності та року активізації, а також представлення в
графічному або табличному вигляді величини зміни зсувної
небезпеки по роках, для яких робився прогноз.

У межах охопленої системою території прогнозування
можливе для точкових, площинних та лінійних об'єктів. При
цьому представлення результатів для різних типів об'єктів дещо

відрізняється:
1) для точкових об'єктів результати прогнозування подають
у вигляді текстового файлу, в якому вказано назву точки, її
просторові координати та залежно від типу обраного прогнозу рік

і величину ймовірності зсувної небезпеки у вказаному періоді або
максимальну величину ймовірності зсувної небезпеки та
найближчий у майбутньому або в минулому рік її досягнення;

2) для площинних об'єктів результати прогнозування
подають у вигляді карти просторової зміни величини зсувної
небезпеки з відповідним зазначенням року, для якого виконували

прогноз;

70