Page 63 - 4339

- регістри - призначені для записування, тимчасового
зберігання і видачі двійкової інформації;
- лічильники - призначені для лічби імпульсів.
Проектування типових функціональних вузлів комп'ютера
містить у собі такі етапи.
1 Змістовна постановка задачі. Вказують тип і розрядність
проектованого вузла, особливості його зв'язків з іншими
вузлами, тип схемної логіки, вимоги до швидкодії, споживаної
потужності.
2 Аналіз розмірності (розрядності) задачі. На основі
аналізу розмірності задачі приймають рішення про
проектування вузла як цілісної системи або, у випадку великої
розмірності, розбивають його на модульно-розрядні частини.
Наприклад, синтезується однорозрядний суматор і потім за
допомогою ланцюгів перенесення будується регулярна
структура багаторозрядного суматора.
3 Формалізоване задання алгоритмів роботи вузла. Логіку
функціонування вузла задають таблицями істинності чи
мікрооперацій, графом, картами Карно.
4 Подання алгоритмів роботи вузла аналітичними
виразами.
Вигляд логічних рівнянь залежить від способу
формалізованого задання роботи вузла. У разі використання
таблиць істинності логічні рівняння записуються в канонічних
формах – досконалих диз'юнктивних (ДДНФ) чи
кон'юнктивних (ДКНФ) формах. Якщо робота вузла
описується таблицею мікрооперацій, то в логічні рівняння як
змінні включаються також і керуючі сигнали.
5 Мінімізація одержаних логічних рівнянь, поданих у
вигляді ДДНФ. Зручно виконувати за допомогою карт Карно
чи діаграм Вейча (якщо число змінних не більше шести).
Якщо число змінних більше шести, то використовують
машинні способи мінімізації. Мінімізовані форми логічних
рівнянь забезпечують побудову схем меншої вартості.
6 Перетворення мінімальних форм рівнянь до вигляду,
зручного для реалізації в заданому елементному базисі.
Проектування вузлів часто здійснюють на універсальних
логічних елементах І-НЕ або АБО-НЕ. Для переходу до такого
елементного базису виконують перетворення мінімальних
диз'юнктивних або кон'юнктивних нормальних форм за

62