Page 72 - 4337

«Експериментальна патологія», причому як представник
Великобританії. Та й у редакційній колегії журналу Biopolymers
and cell (Інститут молекулярної біології та генетики НАНУ) цей
учений представляє Великобританію. Крім того, якщо Інтернет

«каже правду», то Іван Гут – кандидат біологічних наук, тобто у
формальній українській ієрархії вчених він не те що в академіки,
а ще й у доктори не виріс.

Далі в рейтингу Юрій Ізотов (24) – астрофізик, академік
НАНУ, заввідділом Головної астрономічної обсерваторії НАНУ.
За ним іде Валентин Файнерман (23), професор Донецького
національного медичного університету ім. Максима Горького.

Не можна не помітити, що понад 80% вітчизняних учених,
вказаних у рейтингу Scopus, працюють у системі НАН України
й представляють такі наукові напрями, як біологія, генетика,

фізика та металофізика, хімія, фізіологія, астрономія”.
На жаль, серед ста учених, які найбільше цитуються в Scopus,
немає жодного геодезиста, землевпорядника, нафтовика, геолога,

еколога.
Серед установ НАНУ найвищий індекс Хірша (56) має
Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова (публікацій –

2182, цитувань – 19397), потім – Інститут фізики – 50
(публікацій – 2862, цитувань – 17867), далі – Інститут фізіології
ім. О. Богомольця – 50 (публікацій – 2147, цитувань – 12777).
Серед вищих навчальних закладів лідером рейтингу Scopus є

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка – 51
(публікацій – 9009, цитувань – 25838), за ним – Харківський
національний університет ім. В.Каразіна – 42 (публікацій – 5493,

цитувань – 18142), потім – Львівський національний університет
ім. Івана Франка – 34 (публікацій – 3806, цитувань – 12879). Для
порівняння: у Білоруського державного університету індекс
Хірша – 55, у Варшавського університету – 150, а в Московського

державного університету – 157.
Природно, Scopus, як і будь-який рейтинг, має певні похибки.
І все ж маємо таку ситуацію: 11 вузів по 1000 і більше публікацій

у Scopus, 6 – від 500 до 1000, 30 – від 100 до 500. Це дуже мало, й,
отже, нам нічого представити світовій науковій спільноті.
Природно, для кожного викладача найбільш престижною

є публікація в науковому журналі, котрий має імпакт-фактор,
що розраховується Thomson Reuters (публікується в Journal

72