Page 50 - 4337
P. 50
Об’єкти – властивості класифікуються по трьох групах:
1) постійно актуальні властивості, що проявляються у кожен
момент існування предмета, наприклад «Властивість
неокислювальності ультрадисперсених форм простих речовин,
що знаходяться на поверхні космічних тіл»,
2) непостійно актуальні властивості, що властиві предмету
як задатки, що проявляються не завжди, а тільки в точно
визначених взаємодіях, наприклад «Властивість виникнення
динамічної пригрузки вугільного пласта при його циклічному
гідродинамічному навантаженні»; 3) потенціально можливі
властивості, у принципі не властиві предмету, а виникаючі в
процесі конкретних взаємодій у результаті змін структури
предмета – «Властивість ішемізованої ниркової тканини
переходити від стану атрофії до гіпертрофії».
Закономірність матеріального світу як об’єкт відкриття – це
невідомі раніше об’єктивно існуючий стійкий зв'язок між
явищами або властивостями матеріального світу, що вносить
докорінні зміни в рівень пізнання.
Закономірності як об’єкти відкриття по аномалії з
топологією законів можна згрупувати за характером
встановленого зв’язку. Так, відкриття «Закономірність
просторово-часової зміни морфології мінеральних індивідів у
процесах природного кристалоутворення» виражає просторово-
часовий зв'язок, а відкриття «Закономірність втрати та
відношення регенераційної здібності кінцівок у хребетних» –
генетико-функціональний і т.д.
Існує три групи природи:
1) специфічні, або особливі закони. Такі закони природи
об’єктивно володіють точною кількісною та якісною
визначеністю і можуть бути виражені функціонально в певній
математичній формі (наприклад закон Бойля-Маріотта, закон
Ома, закон Джоуля-Ленца, закон Ампера і т.п.);
2) закони, загальні для великих груп явищ природи. Ці
закони проявляються у досить широкому діапазоні умов і
визначаються характером відношення між загальними
властивостями великих сукупностей об’єктів і явищ (наприклад,
закони збереження маси, енергії, кількості руху у фізиці,
періодичний закон хімічних елементів Менделєєва, закони
50