Page 50 - 4337
P. 50

Об’єкти  –  властивості  класифікуються  по  трьох  групах:
            1)  постійно  актуальні  властивості,  що  проявляються  у  кожен
            момент          існування          предмета,         наприклад           «Властивість
            неокислювальності  ультрадисперсених  форм  простих  речовин,

            що знаходяться на поверхні космічних тіл»,
                   2)  непостійно  актуальні властивості, що  властиві  предмету
            як  задатки,  що  проявляються  не  завжди,  а  тільки  в  точно

            визначених  взаємодіях,  наприклад  «Властивість  виникнення
            динамічної  пригрузки  вугільного  пласта  при  його  циклічному
            гідродинамічному  навантаженні»;  3)  потенціально  можливі
            властивості,  у  принципі  не  властиві  предмету,  а  виникаючі  в

            процесі  конкретних  взаємодій  у  результаті  змін  структури
            предмета  –  «Властивість  ішемізованої  ниркової  тканини
            переходити від стану атрофії до гіпертрофії».

                   Закономірність матеріального світу як об’єкт відкриття – це
            невідомі  раніше  об’єктивно  існуючий  стійкий  зв'язок  між
            явищами    або  властивостями  матеріального  світу,  що  вносить

            докорінні зміни в рівень пізнання.
                   Закономірності  як  об’єкти  відкриття  по  аномалії  з
            топологією          законів        можна        згрупувати          за     характером

            встановленого            зв’язку.       Так,       відкриття         «Закономірність
            просторово-часової  зміни    морфології  мінеральних  індивідів  у
            процесах  природного  кристалоутворення»  виражає  просторово-
            часовий  зв'язок,  а  відкриття  «Закономірність  втрати  та

            відношення  регенераційної  здібності  кінцівок  у  хребетних»  –
            генетико-функціональний і т.д.
                   Існує три групи природи:

                   1)  специфічні,  або  особливі  закони.  Такі  закони  природи
            об’єктивно          володіють         точною         кількісною          та     якісною
            визначеністю  і  можуть  бути  виражені  функціонально  в  певній
            математичній  формі  (наприклад  закон  Бойля-Маріотта,  закон

            Ома, закон Джоуля-Ленца, закон Ампера і т.п.);
                   2)  закони,  загальні  для  великих  груп  явищ  природи.  Ці
            закони  проявляються  у  досить  широкому  діапазоні  умов  і

            визначаються            характером          відношення           між       загальними
            властивостями великих сукупностей об’єктів і явищ (наприклад,
            закони  збереження  маси,  енергії,  кількості  руху  у  фізиці,

            періодичний  закон  хімічних  елементів  Менделєєва,  закони




                                                        50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55