Page 76 - 4324

речовинами живлення рослин. До цієї групи входять іони
– – –
NH 4 , NO 3 , NO 2 , легкогідролізні азотовмісні органічні
+
сполуки, водорозчинні фосфати та іони К . Тому аналіз
грунтів проводять протягом вегетаційного періоду.
У ґрунтах також визначають такі біометали: Mn, Cu,
Zn, Co, Mo, B. Залежно від мети дослідження аналіз
проводять на загальний вміст мікроелементів після
повного розчинення проби, а на вміст рухомих елементів
у кислотних або буферних витяжках.
При визначенні речовин, які сорбуються на поверхні
грунтів, таких як нафта, нафтопродукти, важкі метали,
проби для аналізу відбирають пошарово на глибинах 0,5
та 20 см масою 0,2 кг. При забрудненні ґрунтів леткими
або хімічно нестійкими сполуками проби кладуть у скляні
ємності і герметично закривають.
Актуальним питанням є визначення у ґрунтах
поблизу АЕС радіонуклідів стронцію, цезію, плутонію та
інших елементів.
Методика аналізу ґрунтів [1]. Для визначення
певних хімічних інгредієнтів при валовому аналізі або
при визначенні рухомих форм елементів, доступних для
живлення рослин, пробу грунтів необхідно зважити і
перевести наважку в розчин. Результати аналізу
виражають у масових процентах або в молях еквівалентів
на 100 г висушеної при 100 – 105 °С. Вміст
мікроелементів та антропогенних забруднювачів
виражають у мг/кг ґрунту або донних відкладів.
Валовий склад ґрунтів характеризується
показниками: гігроскопічна вода, втрата при
прожарюванні, вміст мінеральних речовин (вуглець та
азот органічних сполук, загальний азот, вміст СО 2,
карбонатів та хімічних компонентів мінеральної частини).
Гігроскопічна вода характеризує вологість
повітряно-сухого ґрунту. Висушування ґрунту призводить
також до втрат адсорбованих ним газів і частково
гідратної води.
Втрата при прожарюванні характеризується
зменшенням маси сухого ґрунту при їх нагріванні до
температури 900 °С. При цьому проба втрачає органічні
сполуки, зокрема гумус, CO 2 карбонатів, адсорбовані гази
і частково хлориди, а також гігроскопічну та хімічно
75