Page 26 - 4323
P. 26

найродючіших  шарів  ґрунту.  Фактична  еродованість  земель  в
                            Україні становить 57,4 %; з них 32 % площ зазнають вітрової, 3,4 %
                            -  сумісної  дії  водної  та  вітрової  ерозій,  22  %  -  водної  ерозії.
                            Найбільше  еродованих  ґрунтів  у  Донецькій  (70,6  %),  Луганській
                            (62) та Одеській (56) областях.
                                  Під  впливом  діяльності  людини  виникає  прискорена
                            (ексцесивна) ерозія, що часто зумовлює повне руйнування ґрунтів.
                            При  цьому  втрати  компонентів  ґрунту  не  компенсуються  та
                            відбувається  різке  зниження  його  родючості.  Руйнування  ґрунту
                            здійснюється  у  сотні  й  навіть  тисячі  разів  швидше,  ніж  під  час
                            природних  ерозійних  процесів.  У  природних  умовах  родючість
                            ґрунту  постійно  підтримується  тим,  що  взяті  рослинами  поживні
                            речовини знову потрапляють у ґрунт із опадами, мінералізуються та
                            знову  збагачують  його.  У  сільському  господарстві  у  ґрунт
                            повертається лише незначна частина біомаси, інша - збирається під
                            час  урожаю.  Особливо  сильно  виснажують  ґрунт  монокультури.
                            Розвитку  ерозії  також  сприяє  знищення  лісів,  яке  позбавляє  ґрунт
                            захисного шару.
                                  Окрім  ерозії,  найістотнішими  причинами  погіршення  якості
                            земельних  ресурсів  в  Україні  є:  1)  вторинне  засолення  ґрунтів;
                            2) підтоплення та висушування земель; 3) антропогенно-техногенне
                            забруднення ґрунтів.
                                  Антропогенне забруднення ґрунтів - це наслідок техногенної
                            міграції елементів. Основними забруднювачами ґрунтів є метали та
                            їх сполуки, радіоактивні елементи, добрива та пестициди. У зв'язку
                            з тим, що самоочищення ґрунтів майже не відбувається (порівняно з
                            атмосферами  та  водами)  або  швидкість  його  дуже  мала,  токсичні
                            речовини  накопичуються,  що  призводить  до  поступової  зміни
                            хімічного складу ґрунтів. Звідти токсичні речовини потрапляють в
                            організми тварин і людей.
                                  Серед забруднювальних речовин за масштабами забруднення
                            і  впливу  на  біологічні  об'єкти  особливе  місце  займають  важкі
                            метали,  які  відіграють  важливу  роль  в  обмінних  процесах,  але  у
                            високих концентраціях зумовлюють забруднення ґрунтів, шкідливо
                            впливають на агроекосистеми.
                                  Стійкість  ґрунтів  до  забруднення  унаслідок  викидів
                            промислових підприємств, стоків тваринницьких комплексів, ферм,
                            а  також  мінеральних  й  органічних  добрив,  пестицидів  тощо
                            визначається за такими показниками, як суми активних температур,
                            крутизна  схилів,  кам'янистість,  структурність,  питомий  опір,
                            механічний склад, вміст гумусу, тип водного режиму, реакція рН,
                            місткість  іонів,  розораність,  господарська  освоєність.  Від  ступеня
                            стійкості  ґрунтів  значною  мірою  залежить  рівень  їх  техногенного
                                                             28
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31