Page 59 - 4322

розробників ПЗ від необхідності повного й точного

формулювання вимог до системи на початковій стадії, оскільки
вони уточнюються на кожній ітерації. Отже, поглиблюються й
послідовно конкретизуються деталі проекту, і в результаті
вибирається обґрунтований варіант, що доводиться до реалізації.

Розробка ітераціями віддзеркалює об’єктивно існуючий
спіральний цикл створення системи. Неповне завершення робіт
на кожній стадії дає змогу переходити на наступну стадію, не

чекаючи повного завершення роботи на поточній. За ітеративного
способу розроблення незавершену роботу можна буде виконати
на наступній ітерації. Головне ж завдання — якнайшвидше

показати користувачам системи працездатний продукт, тим
самим активізуючи процес уточнення й доповнення вимог.
Спіральна модель не виключає використання каскадного

підходу на завершальних стадіях проекту тоді, коли вимоги до
систтеми є цілком визначеними.
Основна проблема спірального циклу — визначення
моменту переходу на наступну стадію. Для її розв'язання

необхідно ввести обмеження в терміні на кожну зі стадій
життєвого циклу. Перехід здійснюється відповідно до плану,
навіть якщо не всю заплановану роботу закінчено. План

складається на основі статистичних даних, отриманих у
попередніх проектах, і особистого досвіду розробників.
Одним із можливих підходів до розробки ПЗ у межах
спіральної моделі ЖЦ є метод ”швидкого розроблення програм”

або RAD (Rapid Application Development), що набув досить
значного поширення. Підхід RAD передбачає наявність трьох
складових:

1) невеликих груп розробників (від 3 до 7осіб), котрі
виконують роботи з проектування окремих частин ПЗ. Це
обумовлено вимогою максимальної керованості колективу;

2) короткого, але ретельно проробленого виробничого
графіка (до 3-х місяців);
3) повторюваного циклу, за якого розробники в міру того, як

підсистема починає набирати чітких обрисів, вимагають у
замовника і реалізують у продукті вимоги, отримані в результаті
взаємодії з замовником.

59