Page 46 - 4309
P. 46
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10
(семінарське заняття)
Стихійні природні екологічні катастрофи
Мета: закріпити теоретичні знання.
Завдання: на основі огляду джерел інформації підготуватися до
семінарського заняття. Розуміти, що семінарське заняття – форма навчального
заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених
тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально
виконаних завдань (рефератів). Реферати виконуються у письмовій формі
обсягом 3-4 стор.
Кількість годин: 2
10.1 Основні теоретичні положення
Думка про глобальні катастрофи та їх вплив на розвиток живих
організмів належить видатному французькому вченому XVIII ст. Ж. Кюв'є. Він
вважав, що спокійний розвиток життя на Землі багато разів переривався
швидкими змінами катастрофічного характеру, внаслідок яких кардинально
мінявся склад тварин і рослин, які населяли Землю. Кюв'е вважав, що такими
катастрофами були всесвітні потопи. Про причини таких потопів Кюв'є в своїх
творах не пише, але з його книг випливає, що він мав на увазі затоплення
континентів внаслідок їх опускання нижче рівня океану. Наприкінці XVIII ст.
Н.Палас повідомив про знахідки в Сибіру кістяків і навіть туш мамонтів у
мерзлому сибірському ґрунті. Це було сприйнято як доказ потопу, води якого
принесли до Сибіру слонів з далекої Індії.
З появою еволюційного вчення Ч. Дарвіна теорію катастроф, як
рушійних сил розвитку життя на Землі, відкинули. Відкинули, як сьогодні
виявляється, не зовсім обґрунтовано. Справа в тому, що фактичний матеріал,
зібраний палеонтологами, кліматологами, астрономами, свідчить, що в історії
Землі багато процесів має циклічний характер, причому одні з відрізків цих
циклів можна розглядати як повільну еволюцію, інші ж – як швидкі, револю-
ційні зміни. Особливо переконливо про це свідчить історія органічного світу.
Палеонтологам нині відомі «критичні епохи» в розвитку біосфери, протягом
яких вимирали великі систематичні групи рослин і тварин, які до цього
існували десятки мільйонів років, а також епохи швидкого розвитку окремих
систематичних груп.
Надзвичайні ситуації природного походження поділяються на:
геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські
гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі тощо. Їх
виникненню сприяє ряд факторів: особливості географічного положення,
46