Page 7 - 4304

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НАФТОВИДОБУВНОЇ
ГАЛУЗІ

Початок розвитку нафтової промисловості відноситься до
1918 року. В той час, нафтова промисловість, в основному, була

сконцентрована в районах Кавказу, де видобуток нафти складав
97,1 % (в тому числі 83 % в Баку). Більш інтенсивно вона почала
розвиватись у роки передвоєнних п’ятирічок. Видобування нафти в
країні в 1940 році склав 31 млн. тонн.

За період Великої Вітчизняної війни (1941-1945 роки)
видобуток нафти значно знизився. Але у післявоєнні роки
починається новий період широкого розвитку нафтової

промисловості в багатьох районах країни, особливо Росії,
Казахстані, Туркменістані, Україні і Білорусії.
У 1950 році рівень видобутку нафти перевищив довоєнний на
22 %, а в наступні роки ріст видобування нафти набирав обертів.

Поряд із збільшенням видобування розвивалась і нафтопереробна
промисловість, а особливо коли в 50-х роках здійснювалось
будівництво великих нафтопереробних заводів (в Уфі, Ново-

Куйбишеві, Іркутську, Омську та ін). До цього ж періоду відноситься
розвиток широкої сітки магістральних трубопроводів. У цей час
"чорне золото" починає займати важливе місце на світовому ринку.

Безперервний ріст і переробка нафти вимагали інтенсивного
будівництва резервуарних парків для зберігання нафтопродуктів,
оскільки для освоєння нових районів створювались нові

нафтопереробні і нафтохімічні комбінати і заводи.
Саме газонафтосховища, які включають резервуари різних
конструкцій, дозволяють компенсувати нерівномірність
видобування, виробництва і споживання сировини, а також

підвищують надійність і ритмічність їх доставки споживачам
різними видами транспорту і є гарантією запасів. Резервуари
широко застосовуються на нафтобазах, насосних станціях,

наливних пунктах магістральних трубопроводів, нафтопромислах і
НПЗ.
До 1945 року всі резервуарні парки на нафтобазах, НПЗ,
нафтопромислах і інших нафтогазових господарствах складались

переважно з металевих клепаних резервуарів вертикального та
горизонтального типів.

7