Page 393 - 4304

Для рентгенівських трубок характерний, що їх ККД

пропорційний анодній напрузі і залежно від нього складає 1-2 %
повній енергії всіх електронів, що гальмуються на аноді. Решта
частини енергії перетворюється на теплоту і відводиться за
допомогою охолоджуваного середовища.

Реєстрація рентгенівських променів, що пройшли через зварне
з'єднання, здійснюється емульсією радіографічної плівки. За
методом застосування плівки підрозділяють на безекранні і плівки,

що використовують з екраном. Ці екрани застосовують для
скорочення часу просвічування і кращого виявляється дефектів.
Для безекранних плівок контрастність плівки із зростанням
щільності почорніння збільшується, тому для них вигідна та

щільність, при якій можливий її перегляд на існуючому обладнанні.
Максимальна контрастність плівок екранного типу виходить при
щільності почорніння близько двох.

Спектральна чутливість плівки визначає здатність її отримувати
різну щільність почорніння після опромінювання іонізуючими
випромінюваннями різної енергії з однаковою експозиційною дозою.

Спектральна чутливість характеризується величиною, зворотною
відношенню дози необхідної для отримання однаковій щільності
почорніння. Рентгенівська плівка має максимальну спектральну
-15
чутливість у діапазоні енергій 6,4·10 -15 – 8·10 Дж, при енергіях вище
-15
-15
4·10 –48·10 Дж чутливість майже постійна.
Однією з найважливіших характеристик радіографічних
плівок є роздільна здатність, яка характеризується числом

роздільно помітних штрихових ліній однакової товщини на
довжині 1 мм. Високу роздільну здатність мають дрібнозернисті
плівки типу РТ-4М, РТ-5 на відміну від грубозернистих плівок

типу РТ-1, РТ-2 і РТ-3.
Підсилювальна дія металевих і флуоресцентних екранів
характеризується коефіцієнтом посилення, який визначається
відношенням часу просвічування без екрану до часу просвічування з

екраном. Підсилювальна дія металевих екранів (свинцю, вольфраму,
олова і ін.), які використовують при методі прямої експозиції,
визначається вторинними електронами, що утворюються в екрані при

проходженні через нього іонізуючого випромінювання. Матеріал
екранів вибирають залежно від енергії джерела випромінювання. Для
рентгенівського випромінювання з напругою до 100 кВ
використовують фольгу зі свинцю, олова, вольфраму; для

393