Page 367 - 4304
P. 367

Світловий  люк,  що  встановлюється  на  покрівлі  резервуару

               над       приймально-роздавальним                   патрубком,          служить          для
               провітрювання  і  освітлення  резервуару  при  зупинках  на  ремонт,
               для кріплення запасного троса хлопавки і підіймальної труби.
                      Люки  встановлюються  на  рівній  відстані  один  від  одного,  їх

               число залежить від місткості резервуару. Зазвичай, висота люків 380
               мм. Два люки встановлюють на відстані 1 м від сифонового крана. Це
               дозволяє  використовувати  їх  для  обслуговування  кранів.  Світловий

               люк складається з корпусу, підсилювального коміра, фланця і кришки.
               Кришку  кріплять  до  фланця  болтами.  Перед  установкою  люк
               випробовують,  укладаючи  його  кришкою  вниз  і  наливаючи  в  нього
               гас,  або  рясно  змочуючи.  Люк  вважається  таким,  що  витримав

               випробування,  якщо  із  зовнішньої  сторони  його  не  будуть  виявлені
               плями гасу. Установка світлових люків ведеться в такій послідовності:
               вирізують  отвір  на  покрівлі,  встановлюють  люк  з  підсилювальним

               коміром, який приварюють до покрівлі.
                      Люки  світлові  умовним  діаметром 500  мм  призначені  для
               вентиляції резервуару при його очищенні і освітлення внутрішньої

               поверхні.
                      Люк-лаз  розміщують  на  першому  поясі  діаметрально
               протилежно світловому люку. Він призначений для провітрювання та

               вентиляції резервуару, а також для подавання деталей, інструменту і
               матеріалів  при  монтажі  і  ремонті.  Крім  того,  через  люк-лаз  робочі
               можуть  проникнути  всередину  резервуару  для  очищення  його  від
               бруду  і  видалення  твердих  залишків  нафтопродуктів.  Люк-лаз

               конструктивно  нічим  не  відрізняється  від  світлового  люка,  але
               виготовлений  із  сталі  більшої  товщини,  оскільки  перебуває  під
               найбільшим гідростатичним тиском резервуару.

                      До  установки  люк-лазу  в  проектне  положення  його
               випробовують на герметичність, укладаючи на землю кришкою вниз і
               обмазуючи  зварні  шви  крейдою  ззовні.  Далі  наливають  на  повну
               висоту люка гас або рясно промазують шви гасом. Монтаж люк-лазу

               проводять в тому випадку, якщо зварні шви із зовнішньої сторони не
               мають плям. Отвір для люк-лазу розмічають на корпусі резервуару і
               вирізають  газовою  різкою.  Після  встановлення  обичайки  в  отвір

               роблять перевірку, прихватку люк-лазу до першого поясу і зварювання
               з'єднання  з  внутрішньої  сторони  резервуару.  Потім  перевіряють
               щільність  цього  шва  за  допомогою  гасової  проби.  Після  перевірки
               якості  зварного  з'єднання  накладають,  притискують  і  приварюють



                                                            367
   362   363   364   365   366   367   368   369   370   371   372