Page 34 - 4293

Час Основа Суфікс Особові
закінчення
Praesens інфекта - інфектного ряду
Imperfectum інфекта -ba- (I-II дієвідміна) інфектного ряду
-ēbā- (III-IV
дієвідміна)
Futūrum I (primum) інфекта -b- (I-II дієвідміна) інфектного ряду
-a-, -ē- (III-IV
дієвідміна)

5. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції

1. Для позначення знаряддя дії у пасивній конструкції вживається відмінок
ablatīvus instrumenti (орудний знаряддя). Він відповідає на запитання чим?, яким
знаряддям виконується дія? Наприклад: “Monumenta homĭnum illustrium florĭbus
ornantur”. – Пам’ятники знатним людям прикрашають квітами.
2. Для позначення особи, яка діє, у пасивній конструкції вживається відмінок
ablatīvus auctōris (орудний дійової особи), який виступає з прийменником a (ab). Він
відповідає на запитання хто виконує дію? і перекладається називним відмінком із
дієсловом-присудком активного стану. Наприклад: “Patria nostra a poētis laudātur” –
Поети прославляють нашу батьківщину (Наша батьківщина прославляється поетами).

6. Займенники (вказівні, відносні, зворотний, питальні)

1. Вказівні займенники (Pronomĭna demonstratīva)

До вказівних займенників належать:
а) ille, illa, illud – той, та, те; він, вона, воно (вказує на найвіддаленіший предмет);
б) iste, ista, istud – цей, ця, це; той, та, те (вказує на предмет поблизу особи);
в) is, ea, id – цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно;
г) hic, haec, hoc – цей, ця, це (вказує на предмет, який найближчий до того, хто
говорить);
Вказівні займенники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни
(чоловічий і середній рід за другою відміною, жіночий рід – за першою) з двома
особливостями:
а) у родовому відмінку однини вони мають закінчення -īus (m, f, n);
б) у давальному відмінку однини закінчення -і (m, f, n).
Зразок відмінювання займенника is, ea, id:
Casus Singulāris Plurālis
Nom. is (m), ea (f), id (n) e-i (ii) (m), e-ae (f), ea (n)
Gen. e-īus (m, f, n) e-ōrum (m, n), e-ārum (f)
Dat. e-ī (m, f, n) e-is (iis, is) (m, f, n)
Acc. e-um (m), e-am (f), id e-os (m), e-as (f), ea (n)
Abl. e-ō (m, n), e-ā (f) e-is (iis, is) (m, f, n)
Відмінювання займенників ille, illa, illud; iste, ista, istud:
Casus Singulāris Plurālis
Nom. ille, iste (m), illa, ista (f), illī, istī (m), illae, istae (f),
illud, istud (n) illa, ista (n)
Gen. illīus, istīus (m, f, n) illōrum, istōrum (m, n),
illārum, istārum (f)

33