Page 17 - 4292
P. 17
друже?” Найчастіше речення у нього починалися з “А” і закінчувалися звертаннями:
“мій дорогий”, “мій любий”, “вельмишановний товаришу”, “милий друже” чи ім’ям та
по батькові.
Сухий, неприступний, педантичний, і натертий до блиску, як паркет німецьким
дзеркальним лаком. Надмірна обережність, надмірна чемність, надмірна інтелігентність
і надмірна порядність – все це теж Арій Федорович Нещадим.
Він був економний і акуратний. Коли позичав три копійки на трамвай, не забував
при вас занотовувати у записничок і наступного дня повернути борг. Займався спортом:
любив йогів і біг заради життя. Лягав о десятій вечора і прокидався без будильника
рівно о сьомій.
Завдання 2. За текстом опишіть Арія Федоровича Нещадима: який у нього
характер, як він виглядає.
Завдання 3. За зразком тексту опишіть характер і зовнішність свого друга.
Текст 2
Завдання 1. Прочитайте текст, випишіть і перекладіть незнайомі слова.
Одного разу Безумство покликало до себе на чай друзів. Всі прийшли, було
весело, співали і танцювали, а після торта Безумство запропонувало погратися в
піжмурки.
– Я рахую до 100, а ви ховаєтеся. Перший, кого знайдуть, буде знову лічити до
ста.
Всі погодилися, крім Страху і Ліні.
– Один, два, три почало рахувати Безумство.
Паніка сховалася перша, куди попало.
Радість забігала по саду.
Сум заплакав, думаючи про минущість життя.
Заздрість чіплялася за Тріумф і сховалася за високими скелями.
А Безумство рахувало далі.
Відчай впав у відчай, бо Безумство долічило вже до 99.
– Сто, – вигукнуло Безумство. – Я вас шукаю.
Першою знайшли Цікавість: вона виглядала, сподіваючись побачити, кого
знайдуть першим.
Сумніви висіли на паркані, коли Безумство знайшло їх. Вони висіли на паркані, не
наважуючись, з котрого боку паркана все-таки краще сховатися.
Всіх знайшли, і Цікавість раптом запитала:
– А де ж Кохання?
Всі почали шукати. Безумство в пошуках забрело далеко-далеко і раптом
опинилося в чудовому, запашному трояндовому саду. В кущах щось зашелестіло.
Безумство розсунуло трояндові гілки і почуло крик. Це було Кохання, колючки троянд
прокололи йому очі. Безумство металося, ламало руки, вибачалося, просило на колінах
пробачення, аж до того, що пообіцяло Коханню залишатися назавжди з ним. Кохання
погодилося.
І з того часу сліпе Кохання ходить разом з Безумством.
Завдання 2. Чи згодні ви з останнім реченням тексту? Доведіть свою думку.
16