Page 15 - 4291

- проведення всіх технологічних операцій в свердловині, у тому
числі і вторинної та тритинної дії на продуктивний горизонт.
- застосування різних методів експлуатації з використанням
ефективного устаткування, у тому числі й зі значними

навантаженнями на стінку свердловини (колони).

Обгрунтування конструкції свердловини

Конструкція свердловин характеризується кількістю опущених
обсадних колон, їх розмірами (зовнішній діаметр і довжина) та
інтервалами цементування затрубного простору. Для обґрунтування
конструкції свердловини використовують досвід буріння на сусідніх

площах і результати геологорозвідувальних робіт.
Для кріплення свердловин використовують такі:
– направлення – для попередження розмиву устя;

– кондуктор – для кріплення верхніх нестійких інтервалів
розрізу, ізолювання горизонтів з ґрунтовими і питними водами,
встановлення на усті противикидного обладнання;

– проміжна (технічна) колона (одна або декілька) – для
попередження можливих геологічних ускладнень при бурінні більш
глибоких інтервалів шляхом кріплення та ізоляції пластів порід, що

залягають вище, несумісних за умовами буріння з пластами, що
залягають нижче;
– експлуатаційна колона – для ізолювання горизонтів і
промислового видобування нафти та газу із пласта на поверхню.

На рисунку 1.3 а схематично зображено профіль свердловини, а
на рисунку 1.3 б графічно відображено робочу схему її конструкції.

Рисунок 1.3 – Конструкція свердловини

15