Page 309 - 4290

и) пласт-колектор повинен бути за межами району активної
тектонічної діяльності;
й) необхідна наявність у розрізі одного або двох буферних
водоносних горизонтів;

к) пласт-колектор не повинен використовуватись як джерело
водозабезпечення питною водою населених пунктів;
л) не містити корисні копалини, на розробку яких може

вплинути закачування промислових відходів;
м) літологічний склад порід поглинального горизонту та
хімічний склад пластових вод повинен виключати погіршення
приймальності горизонту при фізико-хімічній взаємодії

нагнітальних промислових пластових вод;
н) тиск нагнітання розсолів у поглинальний горизонт
повинен бути на 30-40 % меншим від тиску гідророзриву пласта-

покришки (водоупору).
Однією з важливих проблем при захороненні промислових
стоків є сумісність промислових стічних вод, які нагнітаються у

пласт, і пластових вод поглинального горизонту, несумісність
яких призводить до швидкого зростання тиску на гирлі
свердловин внаслідок кольматації її привибійної зони

нерозчинним осадом.
З цією метою проводять експериментальне лабораторне
моделювання, на першому етапі якого моделюється взаємодія
промислових стічних вод з породою-колектором поглинального

горизонту. На другому етапі моделювання досліджують ефект
змішування пластових розсолів і промислових стічних вод.
У процесі закачування промислових стічних вод у надра

важливим завданням є забезпечення надійності цього процесу
щодо запобігання можливого прориву розсолу через водоупір.
Для цього необхідно знати максимальні величини тиску
гідророзриву покришки, пласта-колектору і допустимий тиск

нагнітання на вибої нагнітальної свердловини з врахуванням
можливої тріщинуватості вказаних об’єктів.
Відповідно до сформульованих завдань щодо подальшої

експлуатації об’єкта захоронення необхідно проводити прогнозне
моделювання фільтрації промислових стічних вод у водоносному
горизонті. При цьому за допомогою відповідних

гідродинамічних розрахунків визначають основні параметри

300