Page 13 - 4290

Розвідані родовища, запаси нафти i газу яких оцінено,
включаються до державного фонду родовищ корисних копалин i
передаються нафтогазовидобувним підприємствам для
промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом

Міністрів України.
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має
промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних

копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому
родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність,
визнаються першовідкривачами. Першовідкривачі мають право
на винагороду згідно з існуючим положенням.

Послідовність проведення геологорозвідувальних робіт на
нафту i газ регламентується спеціальним нормативним
документом – галузевим стандартом України "Етапи i стадії

геологорозвідувальних робіт на нафту i газ. Порядок проведення"
(1999 р.).
Окрім цих документів, проведення геологорозвідувальних

робіт на нафту i газ регламентується ще кількома нормативними
документами, серед яких найбільш важливими є:
– Класифікація запасів i ресурсів корисних копалин

державного фонду надр (1997 р.);
– інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів
корисних копалин державного фонду надр до геолого-
економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та

запасів родовищ нафти і газу (1998 р.);
– інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних
об'єктів (1999 р.);

– інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в
ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ
нафти і газу (1999 р.).
Пошуково-розвідувальний процес характеризується

стадійністю, тобто послідовним наближенням до вирішення
вказаної вище кінцевої мети. Така послідовність забезпечує
найбільш раціональне використання сил i коштів, що

витрачаються на пошуки та розвідку. В таблиці 1.1 наведена
постадійна характеристика пошуково-розвідувальних робіт на
нафту і газ.

13