Page 89 - 4289

що є над плунжером, закривається. Плунжер перетворюється
в поршень і піднімає рідину на висоту, що дорівнює довжині
його ходу (0,6 – 6 м). Рідина, що накопичується над
плунжером, досягає гирла свердловини і через трійник над-
ходить у викидну лінію свердловини.

6.2.2 Подача штангового свердловинного насоса і
коефіцієнт подачі

При переміщенні плунжера вгору на величину його ходу
S n в циліндр насоса всмоктується об’єм рідини
q  S (F  ) f , (6.1)
1 n
2
де F – площа перерізу плунжера (або циліндра насоса), м ;
2
f – площа перерізу штанг, м .
При переміщенні плунжера донизу на ту ж величину S n
витісняється додатковий об’єм рідини, що дорівнює:
q  S f . (6.2)
2 n
За повний (подвійний) хід плунжера подача насоса
дорівнює сумі подач за хід вгору і вниз:
q  q  q  S ( F  f ) S  f  FS . (6.3)
1 2 n n n
Якщо плунжер здійснює n ходів за хвилину, то хвилинна
подача становитиме qn.
Добова подача складатиме:
Q  FS n 60 24  1440 F  S . n  (6.4)
n n
 D 2 2
Враховуючи те, що F   , 0 785 D , формула (6.4)
4
набуде виду:
Q  FS n 60 24  1130 4 ,  D 2 S  , n  (6.5)
n n
де D – діаметр плунжера, м.
Між плунжером і точкою підвісу штанг, тобто голівкою
балансира, від якого плунжеру передається зворотно-по-
ступальний рух, є довга колона штанг, яку необхідно роз-
глядати, як пружний стрижень. Тому рух плунжера ні за
амплітудою, ні за фазою не збігається з рухом точки підвісу,
тобто величина ходу плунжера S n не дорівнює величині ходу
підвісу S. Дійсний хід плунжера не піддається прямому ви-
мірюванню. Тому у формулу (6.5) замість S n підставляємо S і
отримуємо теоретичну подачу ШГН:

88