Page 21 - 4289

V
m  п , (2.1)
абс.п.
V
. з . р

Коефіцієнт відкритої пористості – це відношення об’єму
відкритих пор, що з’єднуються між собою та із зовнішнім
середовищем V в.пор , до загального об’єму зразка V зр:
V
m в.п.  в.пор . (2.2)
V
з . . р

Існують декілька методів та приладів для визначення
(оцінки) коефіцієнта пористості. Одним з найрозповсюджені-
ших є метод визначення коефіцієнта відкритої пористості
насиченням зразків гірських порід рідиною (гасом) і
зважуванням їх на аналітичних вагах.
За І. А. Преображенським об’єм відкритих пор визнача-
ється об’ємом гасу, який наповнює поровий простір зразка
породи при насиченні його під вакуумом, а об’єм зразка
гірської породи – зважуванням насиченого гасом зразка у
повітрі та в гасі.
Пористість гірської породи залежить від таких факторів:
- взаємного розміщення і укладки зерен;
- форми зерен;
- ступеня відсортованості частинок, що утворюють гірсь-
ку породу. Ступінь відсортованості визначають механічним
аналізом і виражають коефіцієнтом неоднорідності;
- кількості цементу;
- глибини залягання гірської породи;
- тріщинуватості гірської породи;
- наявності каверн і каналів розмивання;
- наявності пор всередині мінеральних зерен.
Коефіцієнт абсолютної пористості осадових гірських
порід (глинисті сланці, нафтогазоносні доломіти, вапняки,
піщаники і піски) становить від (0,2 – 0,5) % до (50 – 52) %, а
в середньому 15 – 25 %.
Крім вакуумної установки ВУ-3, конструкція якої
детально описана в п. 2.1.4, для визначення коефіцієнта
відкритої пористості використовуються також порозиметри
ПК-2. З їх допомогою зразок гірської породи, як і в установці
ВУ-3, насичується гасом. Порозиметр являє собою скляну

20