Page 74 - 4278

R
Rpoзp. в  .
  n
10 Визначаємо довжину горизонтального заземлювача L, який з’єднує
заземлювачі.
Для з’єднання штучних електродів між собою використовують
горизонтальні електроди – сталева смуга чи стержень.
Довжину горизонтальних електродів для умови комбінованого
заземлення визначають за формулою
- при розміщенні заземлювачів по контуру
L  а . n  ,
- при розміщенні заземлювачів в ряд
а
L   n   1 .

11 Визначаємо опір горизонтального штучного електроду R г (табл. 6.2)
12 Визначаємо коефіцієнт екранування (використання) горизонтальної
з’єднувальної смуги η г (за таблицею в залежності від розташування
електродів, кількості електродів, відношення відстаней між електродами до їх
довжини а/l ) за таблицею 6.7.
13 Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з
горизонтального електрода
R
R розр .г  г

г .
14 Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з групового
заземлювача
R  R
R  розр .в розр .г .
з
R  R
розр .в розр .г
15 Робимо висновок про відповідність опору розтіканню струму з
групового заземлювача ПУЕ та ПТБ.
Розрахунковий опір R з порівняти з максимально допустимим.
Розрахунок виконано правильно, якщо виконується співвідношення R з ≤ R доп.
Якщо це співвідношення не виконується, то розрахунок необхідно провести
знову, змінивши (збільшивши) кількість заземлювачів.
Слід зауважити, що розрахунковий опір розтіканню струму з пристрою
не повинен бути значно менший ніж R доп з метою запобігання невиправдано
великих економічних затрат на спорудження заземлювального пристрою.
Закруглення цифр у розрахунках приймається у бік запасу.

74