Page 69 - 4276

Норма витрат води на пиття та побутові потреби для цехів зі
значним надлишком тепла на одну людину в одну зміну повинна
складати 45 л, а в інших цехах та відділеннях – 25 л.
В проходах між цехами, вестибюлями, приміщеннях для
відпочинку необхідно передбачати фонтанчики чи установки з
газованою водою. В гарячих цехах повинні бути передбачені місця
2
площею 2-3 м для установок з охолодженою підсоленою водою (5 г
солі на 1 л води).

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв
питтєвого водопостачання не повинна перевищувати 75 м. Не
допускається з’єднання мереж господарсько - питтєвого водопроводу
з мережами спеціальних виробничих та протипожежних
водопроводів, що подають нежиттєву воду.

Всі стічні води спускаються в міську каналізаційну систему.
Зливання в каналізаційну систему відпрацьованих розчинів кислот,
лугів, електролітів та інших хімічних речовин допускається лише
після їх нейтралізації та очищення. Забороняється зливати в
каналізаційну систему толуол, ацетон, бензин, мінеральні мастила.
На дільницях шліфування, полірування та при застосуванні
мокрих способів обробки пилових матеріалів стічні води повинні

надходити до системи загальної каналізації через відстійники. На
окремих дільницях каналізаційних мереж необхідно розташовувати
пристрої для вловлювання нафтопродуктів.

4 Санітарно-захисні зони та методи їх розрахунку

Підприємства і споруди, технологічні процеси в яких є джерела
виділення e довкілля шкідливих речовин, підвищених рівнів шуму,
вібрації, електромагнітних хвиль, іонізуючих випромінювань тощо
необхідно відділяти санітарно-захисними зонами (СЗЗ) від житлової
забудови. Вказані об’єкти поділяють на 5 класів, кожний з яких має
чітко обмежений розмір СЗЗ: 1 клас-1000 м, 2 клас-500 м, 3 клас-
300 м, 4 клас-100 м, 5 клас-50 м.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді
вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар’єрів від
виробничого пилу, газів, шуму.
На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до
житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не
повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК,ГДР), на межі

курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

69