Page 169 - 4276
P. 169

-  повітряні  або кабельні  лінії, які  з’єднують повідомлювачів  з
                  пожежною  службою  (найчастіше  це  телефонний  зв'язок  з  номером
                  101).
                         Пожежна сигналізація буває:
                         -  променева, в  якій кожен  повідомлювач  включений  в  окрему
                  пару проводів;
                         -  кільцева, де всі повідомлювачі включаються в один загальний
                  провід (кільце).

                         На випадок пошкодження схема підключення має заземлення і
                  знаходиться  під  контролем  струму  лінійної  батареї.  Заземлення  дає
                  змогу  подати  сигнал  «Тривога»  від  повідомлювача.  Повідомлювачі
                  працюють  від  світла  (полум’я,  іскри),  диму,  тепла.  Від  світла
                  повідомлювачі          спрацьовують          під     впливом        ультрафіолетових

                  променів.  Вони  є  найбільш    чутливими.  Димові  автоматичні
                  повідомлювачі працюють на фотоелементах або іонізаційних камерах.
                  Теплові  повідомлювані  спрацьовують  при  певному  підвищенні
                  навколишньої температури.
                         Повідомлювачі            можуть        бути       також        автоматичними.
                  Автоматичний повідомлювач - це прилад сповіщення, який реагує на
                  супутні  пожежі  фактори.  Ручний  пожежний  повідомлювач  -  це

                  пожежний  повідомлювач  зі  зручним  способом  приведення  в  дію.  У
                  населених  пунктах,  на  підприємствах,  організаціях  є  телефонний
                  зв'язок, який входить до системи пожежної сигналізації.

                         12  Пожежна  безпека  при    проведенні  робіт  у  польових
                  умовах


                         Пожежна  безпека  при  проведенні  робіт  в  польових  умовах
                  забезпечується  пожежно-безпечною  організацією  польового  табору.
                  Територія  табірних  стоянок  очищується  від  сухого  моху,  трави  і
                  облаштовується  мінералізованою  смугою  шириною  1,4  м.  Віддаль
                  між наметами повинна бути не менше 3 м. У випадку використання
                  обігрівальних приладів – не менше 10 м. Вогнище для приготування

                  їжі  облаштовують  не  ближче 10  м  від  наметів.  На  території  табору
                  відводять  місце  для  куріння,  де  встановлюють  урни  або  бачки  з
                  водою.
                         Труби  від  нагрівальних  приладів  виводять  із  наметів  через
                  отвори,  які  мають  обшивку  із  листа  заліза  розміром  50х50  см,  на
                  відстані  не  менше  1 м  від  стелі  наметів.  Їх  обгортають  азбестом  і

                  іскрогасниками.

                                                               169
   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173   174