Page 136 - 4276
P. 136
Теплова ізоляція є ефективним і економічним заходом не
тільки щодо зменшення інтенсивності ІЧ-випромінювання від
нагрітих поверхонь (печей, посудин, трубопроводів), але і загальних
тепловиділень, а також щодо запобігання опікам при дотиканні до
цих поверхонь і скороченню розходу палива.
За чинними санітарними нормами температура нагрітих
поверхонь обладнання і огородження на робочих місцях не має
перевищувати 45 С. Іноді застосовують внутрішню теплоізоляцію
обладнання - футеровану, для зниження робочих температур
конструкцій обладнання.
Охолодження теплоізоляційних поверхонь. Для зниження
інтенсивності випромінювання від зовнішніх поверхонь застосовують
водяне охолодження. При цьому температура зовнішніх поверхонь не
перевищує температуру відхідної води (35-45 С).
Витрата води на охолодження, кг/год:
Ф
, (10.3)
С t
де Ф – тепловий потік, Дж/год
.о
С – питома теплоємність води, Дж/кг С
t - різниця температур відвідної води і поступальної води,
.о
Дж/кг С
Основним недоліком водоохолоджувальних елементів є
небезпека вибуху у випадку витоку води із системи охолодження і
контакту її з рідким металом і нагрітими матеріалами.
Екранування джерел випромінювання – найбільш
розповсюджений і ефективний спосіб захисту від випромінювання.
Екрани застосовують як для екранування джерел випромінювання,
так і для захисту робочих місць від впливу ІЧ-випромінювання.
За принципом дії екрани поділяються на: тепловідбивальні,
теплопоглинальні, тепловідвідні.
Залежно від можливості спостереження за робочим процесом,
екрани можна розділити на три типи: непрозорі, напівпрозорі,
прозорі.
Як теплопоглинальні екрани використовують металічні
заслонки та щити, футеровані вогнетривкою або теплоізолюючою
цеглою, азбестові щити тощо. Їх застосовують в умовах інтенсивного
теплового випромінювання високих температур, механічних ударів.
Як відбиваючі екрани застосовують альфоль на азбесті,
алюміній, азбест.
136