Page 144 - 4275

на нижню третину грудної клітки долоню однієї руки, а потім поверх
першої руки покласти під прямим кутом другу руку та натискати на
грудну клітку потерпілого, трохи допомагаючи при цьому нахилом
корпуса свого тіла.
Натискати треба швидким поштовхом так, щоб зсунути нижню
частину грудини вниз на 3-5 см, натискання слід повторювати
приблизно 1 раз на секунду, щоб створити достатній кровообіг.
Якщо допомогу надають двоє, то один із них має виконувати

штучне дихання, а другий – масаж серця. Після одного глибокого
вдування виконується п’ять натискань на грудну клітку. При цьому
вдування і натискання необхідно робити не одночасно, оскільки сила
вдування набагато менша, ніж сила натискання.
Якщо той, хто надає допомогу, не має помічника й один виконує

штучне дихання та зовнішній масаж серця, належить чергувати
проведення вказаних операцій: після двох глибоких вдувань у рот або
в ніс потерпілого той, хто надає допомогу, 15 разів натискає на
грудну клітку, потім знову виконує два глибоких вдування і повторює
15 натискань для масажу серця.
Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба виконувати до
появи самостійного дихання й відновлення діяльності серця чи до

передачі потерпілого медичному персоналу. Про відновлення
діяльності серця потерпілого свідчить поява у нього власного, не
підтримуваного масажем регулярного пульсу.
У випадку, коли обличчя людини ушкоджене або вона хвора на
інфекційну хворобу, допомога потерпілому може бути надана такими
методами:

а) метод стискання грудної клітки. Людину треба розмістити в
напівсидячому положенні. Натискаючи на грудну клітку з боків, той,
хто надає допомогу, здійснює штучний видих, відпускаючи грудну
клітку – створює автоматичний вдих (рис. 5.29);

а) б)

Рисунок 5.29 – Метод стискання грудної клітини:
а) у напівсидячому положенні; б) лежачи на спині
144