Page 119 - 4275

кривої і показує, яку частину від напруги на корпусі становить
напруга дотику,
  
  1   ОСН   1. (5.9)
1  
  З 

Напруга дотику при одиничному заземлювачі
Розглянемо приклад: нехай ми маємо обладнання, наприклад,
електродвигуни, корпуси яких заземлені за допомогою одиничного
заземлювача (електрода) (рис. 5.11). При замиканні на корпус одного
з цих двигунів на заземлювачі і всіх приєднаних до нього металевих

частин, у тому числі на корпусах двигунів, з’явиться потенціал  з.
Поверхня землі навколо заземлювача також буде мати потенціал,
крива розподілу якого залежить від форми і розмірів заземлювача
(електрода).

Рисунок 5.11 – Напруга дотику при одиничному заземлювачі

1 – крива розподілу потенціалу; 2 – крива розподілу, яка характеризує
зміну U ДОТ – при зміні х

Напруга дотику для людини, яка торкається заземленого
корпуса двигуна і стоїть на землі (див. випадок 3 на рис. 5.11),
визначається відрізком АВ і залежить від форми потенціальної кривої
і відстані х між людиною і заземлювачем: чим дальше від

заземлювача перебуває людина, тим більша U ДОТ і навпаки.
Так, при найбільшій відстані, тобто при х = , а практично при
х = 20 м (випадок 1 на рис. 5.11) напруга дотику має найбільше
значення: U ДОТ =  з, при цьому  1 = 1.

119