Page 50 - 4267
P. 50

У  процесі  тріангуляції  всі  вихідні  точки  з'єднуються
            трикутниками,            в    результаті         чого      виникає        нерегулярна
            тріангуляційна  мережа  (ІПН).  Точки  з'єднуються  попарно  з
            найближчими сусідами (за критерієм Делоне), таким чином, щоб

            в  окружність,  описану  навколо  будь-якого  з  трикутників,  не
            потрапляла жодна вершина іншого трикутника.
                   Для  TIN  може  бути  отримана  згладжена  поверхня  з

            використанням  двовимірного  поліноміального  перетворення
            п'ятого  порядку  (вздовж  осей  X  і  Y  на  кожній  трикутної  грані
            поверхні).

                   Квадратична інтерполяція
                   Це найбільш часто вживаний метод для обробки рівномірно
            розподілених  даних,  наприклад,  точкових  даних,  отриманих  в
            результаті  створення  мережі  в  інший  програмному  середовищі.

            Метод створює інтерполяційне покриття, що включає всі вихідні
            точки,  без  виходу  за  межі  коридору  між  мінімальним  і
            максимальним значеннями.

                   При  квадратичній  інтерполяції  обробляються  значення
            ознаки в 4 найближчих вихідних точках, що лежать в межах зони
            пошуку,  по  одній  з  кожного  квадранта.  Результуюче  значення

            обчислюється  з  урахуванням  кутів  утвореного  чотирикутника.
            Метод квадратичної інтерполяції слід застосовувати насамперед
            на достатньо підготовлених (вирівняних) наборах даних.
                   Аналіз віддаленості

                   Аналіз  віддаленості  являє  собою  створення  моделі,  що
            відображає відстані до заданої групи точок від інших об'єктів у
            вікні Карти. У рамках такого аналізу створюється мережа, кожній

            комірці  якої  зіставляється  середня  відстань  до  всіх  точок,  що
            потрапляють в радіус пошуку. Визначивши на карті області, яким
            відповідають найменші усереднені значення відстаней до інших
            точок,  можна  на  підставі  цієї  інформації  робити  висновки  про

            географічні  центри  активності  (тяжіння)  відповідно  до  деякого
            критерію. Модель може бути уточнена шляхом введення вагових
            коефіцієнтів, що визначають ступінь впливу тих чи інших точок.

                   Три  параметри  є  визначальними  для  ефективного
            використання моделі віддаленості:
            -  число  точок,  відстань  до  яких  враховується  при  обчисленні

                значень для кожного вузла


                                                         50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55