Page 64 - 4265
P. 64

встановлює  зміни  товщини  глинистої  кірки  на  ділянках
                            свердловини,  яка  перетинає  динамічно  пористі  прошарки.
                            Мікрокавернограма  повинна  реєструватися  в  масштабі
                            діаметру  1:1  і  у  масштабах  глибин  1:200  або  1:50.  Останній
                            використається  в  тих  випадках,  коли  ефективна  потужність
                            h еф   прошарків     визначається     з    комплексу      кривих
                            мікрокаверноміра,  кіркоміра  та  кривих  мікрозондів,  які
                            зареєстровані у масштабі глибин 1:50.
                                  4. Методом  анізотропії,  якщо  питомі  електричні  опори
                            нафтонасичених  і  щільних  прошарків  значно  відрізняються
                            від  опору  глинистих.  За  даними  ймовірного  відношення
                             п гл/ гл ш  для  заданого  відношення   нп/ гл  за  палеткою,  яка
                            приведена     на    рисунку     4.6,   знаходять     відношення
                            (h еф+h пл)/h,  де  h еф  і  h пл  –  сумарні  потужності
                            нафтонасичених  і  щільних  прошарків;  h  –  сумарна
                            потужність колектора.
                                  Із  суми  h еф+h пл  віднімають  h пл  за  діаграмами
                            екранованого  мікрозонда  або  знаходять  середньостатистичне
                            значення  h пл  за  законтурними  свердловинами,  де  метод
                            анізотропії  дає  величину  h пл/h.  Чим  більше  розходження
                            між електричними питомими опорами  нп,  пл і  гл ш, а також
                            між   пл,   вп  і   гл ш,  тим  точніше  встановлюється  ефективна
                            потужність. Метод рекомендується, в основному, для оцінки
                            ефективної потужності піщано-глинистих колекторів.
                                  5. За  площею   ПС  аномалії  кривій  U ПС  Сумарна
                            потужність  нафтогазонасичених  і  щільних  (неглинистих)
                            прошарків дорівнює відношенню площі  ПС аномалії в межах
                            нафтонасиченої  частини  колектора  до  величини  статичного
                            потенціалу:

                                                                     
                                                    h еф   ПС  h   ПС  ,                   (4.44)
                                                                 пл
                                                                       E s

                            де  поправочний  коефіцієнт   ПС<1  знаходиться  шляхом
                            зіставлення ефективних потужностей, які отримані за даними
                            методу  U ПС  та  інших  способів,  або  приблизно  приймається
                                                         
                                                                                         
                                       
                                                 
                            рівним U ПС пл/U ПС (U ПС пл. – амплітуда аномалії U ПС
                            у щільних прошарках великої потужності).
                                                            63
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69