Page 64 - 4265

встановлює зміни товщини глинистої кірки на ділянках
свердловини, яка перетинає динамічно пористі прошарки.
Мікрокавернограма повинна реєструватися в масштабі
діаметру 1:1 і у масштабах глибин 1:200 або 1:50. Останній
використається в тих випадках, коли ефективна потужність
h еф прошарків визначається з комплексу кривих
мікрокаверноміра, кіркоміра та кривих мікрозондів, які
зареєстровані у масштабі глибин 1:50.
4. Методом анізотропії, якщо питомі електричні опори
нафтонасичених і щільних прошарків значно відрізняються
від опору глинистих. За даними ймовірного відношення
 п гл/ гл ш для заданого відношення  нп/ гл за палеткою, яка
приведена на рисунку 4.6, знаходять відношення
(h еф+h пл)/h, де h еф і h пл – сумарні потужності
нафтонасичених і щільних прошарків; h – сумарна
потужність колектора.
Із суми h еф+h пл віднімають h пл за діаграмами
екранованого мікрозонда або знаходять середньостатистичне
значення h пл за законтурними свердловинами, де метод
анізотропії дає величину h пл/h. Чим більше розходження
між електричними питомими опорами  нп,  пл і  гл ш, а також
між  пл,  вп і  гл ш, тим точніше встановлюється ефективна
потужність. Метод рекомендується, в основному, для оцінки
ефективної потужності піщано-глинистих колекторів.
5. За площею  ПС аномалії кривій U ПС Сумарна
потужність нафтогазонасичених і щільних (неглинистих)
прошарків дорівнює відношенню площі  ПС аномалії в межах
нафтонасиченої частини колектора до величини статичного
потенціалу:


 h еф  ПС  h  ПС , (4.44)
пл
E s

де поправочний коефіцієнт  ПС<1 знаходиться шляхом
зіставлення ефективних потужностей, які отримані за даними
методу U ПС та інших способів, або приблизно приймається




рівним U ПС пл/U ПС (U ПС пл. – амплітуда аномалії U ПС
у щільних прошарках великої потужності).
63