Page 6 - 4265

 зміна граничних значень колекторських та фізичних
властивостей;
 звуження діаметру свердловини;
 збільшення інтервального часу пробігу поздовжньої
ультразвукової хвилі;
 зменшення показів нейтронного гамма-каротажу.
Породи-колектори бувають: піщано-глинисті, глинисті,
карбонатні та вулканогенні. За структурою порового
простору:
 порові (міжзернові, гранулярні);
 тріщинні;
 кавернозно-порові;
 змішані (тріщино-кавернозні).
У більшості випадків поклади нафтогазових родовищ
приурочені до теригенних і карбонатних колекторів, в
окремих випадках концентруються вуглеводні у тріщиноватих
колекторах. В основному такий тип колектора характерний
для щільних метаморфізованих порід. У карбонатних породах
переважає тріщинно-кавернозний і змішаний тип колектора.
Порові колектори діляться на прості та складні.
Прості – до простих колекторів відносять породи, які
складені одним мінералом і вміщують один тип рухливого
флюїду (нафта, газ, конденсат, вода).
Складні – до складних колекторів відносять пористі
породи виповнені двома і більше мінералами, включаючи і
глинисті мінерали. Для таких порід-колекторів характерна
складна структура порового простору, багатофазова
насиченість.
За характером змочуваності скелета породи, розрізняють
колектори гідрофільні і гідрофобні, частково гідрофобні.
Виділення порід-колекторів у піщано-глинистих теригенних
відкладах
Виділення колекторів будь якого типу, базується на
результатах комплексних геофізичних досліджень у
пошукових свердловинах та даних лабораторних
петрофізичних досліджень керну. Фактори та ознаки, за
допомогою яких визначається колектор, діляться на прямі та
побічні (посередні), якісні і кількісні.
Кількісні ознаки включають ряд критеріїв наявність, або
5