Page 54 - 4251

ка визначення градуювального коефіцієнта від нелінійності та
гістерезису становить 14 %.
Методична похибка при поділі напружень при двухос-
ному напруженому стані визначається тим, що рівняння
взаємозв'язку напружень справедливо при наближенні металу
до стану текучості, тобто при великих напруженнях методич-
на похибка зменшується. Це є позитивною стороною, оскільки
при прогнозуванні передруйнівного стану необхідно
оцінювати саме великі напруження. Крім того, у разі оцінки
залишкових напружень у листових конструкціях з протяжни-
ми швами і робочих напружень в трубопроводах хороший
результат досягається при використанні залежності для одно-
осного напруженого стану.
Розрахунок результуючої методичної похибки непрямих
вимірювань здійснюється методом власних похідних. При
цьому припускається, що градуювальний коефіцієнт - величи-
на постійна. При довірчій ймовірності 0,95 методична похиб-
ка визначення різниці напружень дорівнює 2 %, дотичних на-
пружень – 4 %, інтенсивності напружень – 9 %.
Сумарна похибка від перерахованих факторів макси-
мальна при визначенні інтенсивності напружень і дорівнює
17 % (у випадку використання при градуюванні зразків з
аналогічним хімічним складом і термообробки). Для експери-
ментального визначення сумарної похибки проводили
вимірювання інтенсивності напружень у зварних стикових
пластинах розміром 550 ∙ 500 ∙ 10 мм електромагнітним і тен-
зометричним методами. Результати показали, що 82 % вимірів
не виходять за область похибок ± 15 % , 5,5 % вимірів знахо-
диться в області похибки плюс ( 15 ... 20 ) %. Це свідчить про
задовільну достовірність електромагнітного методу при
вимірюванні напружень.

53