Page 11 - 4214
P. 11

йому  це  вдалось,  судити  Вам.  Зважаючи  на  наявність  великої  кількості
                  публікацій  з  тематики,  що  вивчається,  методично  досконалих  підручників,


                  наприклад  [10],  в  тому  числі  і  сучасних  [1],[3],  у  даній  роботі  автор  в
                  основному зосередився на  спеціальних розділах, присвячених суті новітніх


                  методів інженерно-геодезичних вимірів. При цьому він тільки в мінімальній
                  кількості  вказує  довідковий  матеріал,  який  можна  знайти  як  в  згадуваних


                  вище підручниках, так і  чинних нормативних документах, зосередившись на

                  новітніх публікаціях, в тому числі і на матеріалах виконаних ним особисто

                  досліджень.  Особливо  це  стосується  матеріалу,  присвяченого  цифровому

                  моделюванню рельєфу та інженерно-динамічній геодезії.

                         У  роботі  багато  уваги  присвячено    Державній  геодезичній  мережі

                  України,  причому  питання  її  створення  в  даній  роботі,    розглядаються  в

                  історичному аспекті. Така підвищена увага до історії створення пояснюється

                  тим, що при інженерних вишукуваннях дуже широко використовують архівні

                  матеріали    і  тому  треба  добре  розбиратись  в  яких  системах  координат

                  виконувались  роботи,    як  їх  привести  до    Української  системи  координат

                  (УСК-2000), як цього вимагають нормативні документи.  З цієї ж причини,

                  також  в  історичному  аспекті  розглядаються  питання,  пов'язані  з

                  супутниковими  методами  визначення  координат.  Крім  того,  аналіз  чинних

                  нормативних документів свідчить, що в переважній більшості випадків при

                  виконанні  інженерних  вишукувань  геодезистові  доводиться  самостійно

                  створювати  заповнюючі  опорні  мережі    з  безпосередньою  прив’язкою  до

                  Української  перманентної  мережі  глобальних  навігаційних  супутникових

                  спостережень. Разом з тим, у цій частині підручника автор майже не приділяє

                  уваги  спеціальним  інженерно-геодезичним  мережам:  будівельній  сітці,

                  мостовій тріангуляції, геодезичним без діагональним чотирикутникам тощо.

                  На  думку  автора,  цей  матеріал  доцільніше  розглядати  при  викладі  розділу,

                  присвяченого  геодезичному  супроводу  і  контролю  будівельно-монтажного

                  виробництва.  Крім  того,  на  думку  автора,  перші  два  методи  створення

                  планової  основи  застаріли  і  з  успіхом  можуть  бути  замінені  більш

                                                                                                             11
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16