Page 11 - 4213

Проводиться на непрацюючій установці за допомогою градуювальник
пристроїв, якими виступають важіль та контрольні вантажі. Менший важіль та
вантаж вагою 0,1 кг використовуються при градуюванні індикатора 8 двигуна 1,
9
а вантаж вагою 1 кг – при градуювання індикатора 8 навантажувального
пристрою 4.
Градуювання індикаторів 8 виконується в такій послідовності 4:
1) встановлюють важілі в отвори валів електродвигуна 1 і
навантажувального пристрою 4 та закріплюють їх гвинтами;
2) встановлюють вантажі на нульові відмітки важелів, а індикатори 8 –
на нуль;
3) встановлюють вантажі на будь-які поділки важелів, відмінні від
нуля, і після вибірки зазорів в системі проводять відрахування та записування
поділок індикаторів 8;
4) визначають ціну поділки індикаторів 8. Ціна поділки індикаторів 8
рівна добутку маси вантажу на величину плеча і поділеному на число поділок
одного з індикаторів 8.

5.3. Визначення к.к.д редуктора:

1) включити електродвигун 1 тумблером 9 і за тахометром 2 визначити
число обертів його вала;
2) включити навантажувальний пристрій 4 тумблером 12 і поворотом
ручки потенціометра 13 дати деяке навантаження електродвигуну 1. При цьому
частота обертання вала електродвигуна 1 впаде.
3) ручкою потенціометра 10 збільшують частоту обертання вала
електродвигуна 1 до початкової;
4) визначають моменти електродвигуна (Т 1) та навантаження (Т 2) за
показами відтарованих стрілок індикаторів 8.
5) потенціометром навантаження 13 збільшують момент навантаження Т 2 і
знову заміряють Т 1 при незмінній частоті обертання вала електродвигуна 1.
Необхідно зробити п’ять таких замірів;
6) визначають к.к.д редуктора для кожного заміру за формулою
  T T / u  ;
2 1
7) будують графік  f  T при n  const.
2
8) Аналогічно наведеному вище порядку виконання роботи змінюють
частоту обертання вала електродвигуна 1, добиваючись його сталого значення
Т 2, і потім будують графік  f  n при T  const.
2

5. Результати експерименту

5.1. Передавальне число редуктора
z
5.1.1. Черв’ячний: u 2 
z
1