Page 207 - 4200

світу за останнє десятиліття різко зросла частота пухлинних
захворювань. Це загальнолюдське лихо, на жаль, майже ніхто
не пов'язує з наслідками випробувань ядерної зброї.
Підступність такого впливу полягає в тому, що малі дози не
викликають помітних змін у стані здоров'я. Водночас на
сучасному рівні знань доведено, що так званий «граничний
ефект» у дії випромінювань на спадковість людини відсутній.
Іншими словами, нешкідливих з генетичної точки зору доз
просто немає, кожна викликає негативний вплив.
Навіть після катастрофи в Чорнобилі представники
ядерної енергетики продовжують, як і колись, запевняти в
тому, що подібні аварії практично виключені і що при
нормальній роботі АЕС радіаційний фон навколо них не
перевищує природного. Коли на початку травня 1986 р. у сто
разів збільшився радіаційний фон у воді Київського
водосховища, Мінздрав, Мінводгосп і Держкомгідромет СРСР
відразу підвищили в сто разів норми граничне припустимої
концентрації і заявили, що причин для тривоги немає.
Трагедія полягає в тому, що після руйнування АЕС
навколишнє середовище стає якісно іншим, а саме —
непридатним для проживання людей, нездатне відтворювати і
підтримувати життя, воно несе на собі печатку руйнування і
деградації. Про це свідчать невдалі експерименти з
«рекультивації» (відновлення нормальної життєдіяльності)
флори на атолах Бікіні, які довгі роки слугували полігоном
для випробування ядерних бомб. Відновлення проводили
шляхом зняття верхніх шарів грунту і посадки нових,
неопромінених дерев, чагарників, злаків.
Відомо, що в результаті зараження навколишнього
середовища при руйнуванні АЕС концентрація радіоактивних
речовин в організмах може бути в десятки, сотні разів вище
рівня токсичного забруднення навколишнього середовища.
Рослини і тварини засвоюють кальцій і калій. Тим часом дуже
небезпечні для людини довгоживучі радіоактивні нукліди

207