Page 11 - 4200

(мезосоціологів), яка спрямована на вивчення взаємодії
окремих структурних частин соціальної системи. Як бачимо, у
цьому поділі знаходить вираз співвідношення загального,
особливого та одиничного: людство - макрорівень, соціальні
спільності - мезорівень, індивід - мікрорівень.
Відповідно до цього поділу можна виділити:
– загальні соціологічні теорії;
– теорії середнього рівня, які поділяють на теорії, що
вивчають окремі спільності (етнос, місто, село);
– теорії, що вивчають життя спільностей в окремих
сферах (праці, побуті, економіці, освіті);
– теорії, що вивчають окремі елементи соціального
механізму (соціальну активність, організацію, контроль);
теорії конкретних соціологічних досліджень.
Засновник соціології О.Конт поділяв соціологію на
соціальну статику і соціальну динаміку.
П.Сорокін поділяв соціологію на 4 категорії: соціальну
аналітику - загальне вчення про суспільство, його будову;
соціальну механіку - вчення про закономірності соціальних
явищ, процеси у суспільстві; соціальну генетику - вчення про
еволюцію суспільного життя, походження і розвиток
суспільства; соціальну політику - прикладну соціологію,
метою і головним завданням якої є поліпшення життя людей
шляхом вдосконалення суспільства. В останній повинно
відбиватися саме те, заради чого існує соціологія, - розробка
рекомендацій для покращання життя людей. Без цієї основної
мети соціологією не варто було б займатися.
Усі елементи даної структури взаємодіють між собою,
тому знання, отримані в кожній з вказаних частин, впливають
на знання в іншій. Разом з тим, така структура не суперечить
існуванню теоретичного й емпіричного рівнів дослідження:
соціальну аналітику, механіку і генетику можна розглядати як
теоретичний рівень, а соціальну політику - як емпіричний
(практичний).

11