Page 93 - 4198

тривалий час (протягом цілого сезону року), порушення цього
розташування відповідають перебоям мусону. В тих районах
Землі, де циклони й антициклони характеризуються швидким
переміщенням і частою зміною, мусони не виникають.
Вертикальна потужність мусонних течій у тропіках становить
улітку 5-7 км, узимку — 2-4 км, вище спостерігається
загальний перенос повітря, властивий відповідним широтам
(східний — у тропіках, західний — у більш високих широтах).
Основною причиною мусону є сезонні переміщення
областей атмосферного тиску й вітру, пов'язані зі змінами в
надходженні сонячної радіації й, як наслідок цього, — з
розходженнями теплового режиму на поверхні Землі. Від
січня до липня області зниженого атмосферного тиску
поблизу екватора й полюсів, а також дві зони субтропічних
антициклонів у кожній півкулі зміщаються до півночі, а від
липня до січня — до півдня. Разом із цими планетарними
зонами атмосферного тиску переміщаються й пов'язані з ними
зони вітрів, що також мають глобальні розміри, —
екваторіальна зона західних вітрів, східні переноси в тропіках
(пасати), західні вітри помірних широт. Мусони
спостерігаються в тих місцях Землі, які протягом одного із
сезонів розташовані усередині однієї такої зони, а в
протилежний сезон року — усередині сусідньої й де, крім
того, режим вітру протягом сезону досить стійкий. Таким
чином, розподіл мусонів загалом обумовлений законами
географічної зональності.
Інша причина утворення мусонів — нерівномірне
нагрівання (і охолодження) моря й великих масивів суші.
Наприклад, над територією Азії взимку є тенденція до більшої
повторюваності антициклонів, а влітку — циклонів, на
противагу водам, що примикають, океанів. Завдяки наявності
величезного материка на півночі екваторіальні західні вітри в
басейні Індійського океану влітку проникають далеко в
Південну Азію, формуючи літній південно-західний мусон.

92