Page 179 - 4198

Kasparian) і його колегами в небі над Берліном, підтвердили,
що розроблена ними лазерна установка здатна створювати
хмари не лише в лабораторних умовах, але й у реальній
атмосфері.
У лабораторії дослідники направляли гранично короткі
імпульси інфрачервоного лазерного випромінювання в камеру
з повітрям, насиченим водяними парами при температурі -
24°C. Можна було спостерігати витягнуті хмари, що
формуються уздовж лазерного променя, подібно до
мініатюрного інверсійного сліду літака.
Каспарян говорить, що лазерні імпульси генерують
хмару, позбавляючи атоми в повітрі електронів, що сприяє
утворенню гідроксильних радикалів. В результаті сірка і
двоокис азоту, що містяться у повітрі, перетворюються в
частки, які виступають центрами конденсації водяних
крапель. Аналіз повітря в камері, проведений після того, як
лазер був вимкнений, показав, що загальний об’єм
сконденсованих крапель води всередині збільшився в два
рази, а всередині хмари об’єм конденсату зріс в 100 разів.
Втім, ефект конденсації перенасиченої водяної пари на
йонах відомий вже давно і широко використовується,
наприклад, в камерах Вільсона. Тому утворення “хмар” в
результаті дії йонізуючого лазерного випромінювання в
умовах вкрай високої вологості повітря і низької температури
було сприйняте скептично. “Усе, що описано в цьому
експерименті, не має ніякого відношення до природних
хмар”,– сказав Даніель Розенфельд (Daniel Rosenfeld), учений-
метеоролог з Єврейського університету в Єрусалимі.
Каспарян розраховував, що повторення результату
експерименту в небі над Берліном покаже, що ця методика
може працювати і в природних умовах. Його команда
направила лазерні імпульси в осіннє небо, сфокусувавши їх на
висоті 60 метрів. Неможливо було помітити що-небудь
неозброєним оком, але погодний лідар підтвердив, що

178