Page 10 - 4193

Регулярні площинні системи спостережень застосовуються в
порівняно сприятливих поверхневих умовах. У цих умовах рівномірний
розподіл спільних глибинних точок по ділянці досліджень можна легко
досягти, якщо є можливість рівномірного розміщення по площі робіт ліній
джерел і приймачів, наприклад, по прямокутній або квадратній сітці.
Регулярні площинні системи спостережень в залежності від
характеру виконання польових робіт поділяються на два види:
- рівномірні регулярні площинні,
- спрощені регулярні площинні.
Нерегулярні площинні системи спостережень застосовують у
складних фізико-географічних умовах проведення наземних польових
робіт: гірські умови, транзитні зони суша-море, висока урбанізація
території і т. п.
На даний час в практиці робіт найчастіше застосовуються регулярні
площинні системи спостережень. Розгляд їх структури почнемо з
найбільш простого прикладу, що роз'яснює суть таких систем
спостережень (рисунок 1.2). Нехай є хрестова розстановка, на якій по
лінії спостережень розміщено 24 приймальних каналів. На
непоздовжньому профілі, що проходить між 12-м і 13-м каналами,
рівномірно розміщено 24 пункти збудження коливань. Площинна система
спостережень, утворена на основі хрестової розстановки даної структури,
забезпечує отримання вибірки трас по СГТ для цілого ряду точок площі
дослідження. Якщо крок джерел Δу і сейсмоприймачів Δх по лініях
профілів однаковий, а сигнали, збуджені в кожному джерелі, приймаються
всіма сейсмоприймачами, то в результаті виконання робіт на цій хрестової
розстановці спочатку формується поле 576 середніх точок (24 х 24 = 576).
Площа, заповнена точками СГТ, в цьому випадку є прямокутником,
сторони якого дорівнюють: по осі ОХ – половині довжини бази прийому, а
по осі ОУ – половині довжини бази збудження. Якщо послідовно зміщати
розстановку вздовж осі ОХ на крок Δх і повторювати весь процес
реєстрації, то в результаті буде досягнуто 12-кратне перекриття площі,
зайнятої точками СГТ.

13