Page 143 - 4190

ляр актора А є одночасно екземпляром актора В і має усі його влас-
тивості. У цьому випадку актор В є батьком щодо актора А, а актор
А, відповідно, нащадком актора В. При цьому актор А має здатність
грати таку ж безліч ролей, що і актор В. Графічно це відношення та-

кож позначається стрілкою узагальнення, т. е. суцільною лінією із
стрілкою у формі незафарбованого трикутника, яка вказує на батьків-
ського актора (рис. 12.10).

Рисунок 12.10 – Приклад графічного зображення відношення узагальнення
між акторами

Відношення включення між двома варіантами використання
вказує, що деяка задана поведінка для одного варіанту використання
включається в якості складеного компонента в послідовність поведі-

нки іншого варіанту використання. Це відношення є спрямованим бі-
нарним відношенням у тому сенсі, що пара екземплярів варіантів ви-
користання завжди впорядкована відносно включення.
Семантика цього відношення визначається таким чином. Коли

екземпляр першого варіанту використання в процесі свого виконання
досягає точки включення в послідовність поведінки екземпляра дру-
гого варіанту використання, екземпляр першого варіанту викорис-

тання виконує послідовність дій, що визначає поведінку екземпляра
другого варіанту використання, після чого продовжує виконання дій
своєї поведінки. При цьому передбачається, що навіть якщо екземп-
ляр першого варіанту використання може мати декілька екземплярів

інших варіантів, що включаються, виконувані ними дії повинні закін-
читися до деякого моменту, після чого має бути продовжене вико-
нання перерваних дій екземпляра першого варіанту використання

відповідно до заданої для нього поведінки.
Один варіант використання може бути включений у декілька ін-
ших варіантів, а також включати інші варіанти. Варіант використан-
ня, що включається, може бути незалежним від базового варіанту в

143