Page 132 - 4189

На рис. 4.7 наведені акустичні сигнали одиночних
3
пневмокамер (обсяг 0.2-5.0 дм ) і групи з 10 джерел при
різних співвідношеннях їх обсягів. Співвідношення амплітуд
першої хвилі і наступних у даному випадку 6-7. Пригнічення
пульсації при лінійному групуванні шести камер ПІ1В
3
однакового обєму Vo = 2.5 дм при різних глибинах
занурення (2 - 16 м) ілюструється осцилограмами на рис. 5.4.
Ступінь послаблення пульсації А 1/А 2 залежить від глибини
занурення джерела і при глибинах 6-8 м дорівнює 3-4. Для
зіставлення на рис. 5.5 наведені акустичні сигнали одиночної
3
камери ПІ1В Vo = 2.5 дм на тих самих глибинах занурення
при реєстрації сигналу у найближчій зоні джерела.
Формування сейсмічного сигналу у водному шарі і його
спектральні характеристики. На формування імпульсу від
сейсмічного джерела впливає його положення щодо поверхні
води і дна моря. При досить великій глибині водоймища
сейсмічний сигнал, що поширюється вертикально униз,
складається з цугу хвиль, збуджуваних безпосередньо
джерелом і відбитих від поверхні води і дна. Глибина
занурення джерела суттєво впливає на спектральний склад
сейсмічного сигналу. При необхідності зосередження енергії
у діапазоні частот f 1 – f 2 глибина занурення джерела повинна
визначатися співвідношенням Н = c/(2(f 1-f 2)), де с - швидкість
розповсюдження хвиль у воді. Сказане вище стосується того
випадку, коли глибина водоймища досить велика, і відбиття
від дна не впливає на формування сейсмічного сигналу. При
малій глибині водоймища сейсмічний сигнал складається з
багатократно відбитих хвиль від дна і поверхні водоймища,
що призводить до ускладнення форми збуджених коливань. У
припущенні, що глибина водоймища достатньо велика,
перший максимум спектральної щільності імпульсу буде
розташовуватися на частоті
f 1 = c/(4H) = 1/(2),

131