Page 13 - 4189

пошуковому етапі. На шельфі (зйомки Shell, Mobil і ін. до
2
10000—50000 км ) ця технологія ЗD знаходить досить широке
застосування завдяки істотно меншої її вартості у порівнянні з
наземними роботами й більшими витратами на буріння. На
суші для пошукових цілей сейсморозвідку ЗD починають
застосовувати переважно у перспективних районах, там де
сейсморозвідка 2D не забезпечувала одержання необхідної
інформації (гірські умови молодої складчастості, райони
складної соляної тектоніки й т.п.).
У СРСР і у Росії впровадження сейсморозвідки 3D
стримувалося через низький рівень технології польових робіт,
що було обумовлено відсутністю багатоканальних комп'ютерних
систем, супутникової навігації з обмеженими можливостями в
області цифрової обробки даних. І тільки із середини 90-х
років, коли були закуплені сучасні телеметричні станції й
геофізичні обробні центри, застосування 3D сейсморозвідки
як при освоєнні, так і при пошуках родовищ здобуває
систематичний характер.
Таким чином, до 2000 року 3D сейсморозвідка стала
промисловим методом дорозвідки родовищ, їхнього
моніторингу у процесі розробки з метою оптимізації цього
процесу, а також ревізії запасів вуглеводнів як на
розвідницькому (розвідувально-експлуатаційному), так і
експлуатаційному етапах. Усе ширше сейсморозвідку 3D стали
застосовувати замість 2D і на пошуковому етапі.
Впровадження 3D сейсморозвідки з'явилося
визначальним фактором підвищення ефективності пошукових
і розвідувальних робіт на нафту й газ, що відбилося у
збільшенні кількості родовищ, що відкриваються, на 100
пробурених розвідувальних свердловин. Відома наступна
статистика, що характеризує динаміку кількості родовищ, що
відкриваються, у світі на 100 свердловин. Ця статистика
свідчить про наявність періодів росту й спаду ефективності
сейсморозвідувальних робіт. Так, з 1950 по 1975 р. за рахунок
удосконалення сейсморозвідки 2D відбувався ріст кількості
12