Page 108 - 4189

хвиль у водному шарі відносно ВЧР - високою (не нижче за
1440 м/с). У водному шарі збуджуються і поширюються
тільки повздовжні хвилі. На морі зовсім немає умов для
утворення низькошвидкісних поверхневих хвиль. Найбільш
низькошвидкісна хвиля-перешкода на морі - водна хвиля. У
цілому умови проведення сейсмічних робіт на морі більш
сприятливі, ніж на суші. Однорідність водної товщі і,
відповідно, стабільні умови збудження та прийому формують
більш регулярну і стійку картину корисних хвиль і перешкод.
Найбільш характерним ускладненням хвильової
картини при морських роботах є реверберація сейсмічних
хвиль (особливо у випадку "дзвінкового" дна). Реверберація -
багатократні відбиття від поверхні води і дна, якщо частота
цих відбиттів знаходиться у межах сейсмічної смуги частот.
У випадку, коли період кратності співставляється з періодом
сейсмічних коливань, відбувається безперервне звучання -
синусоїдальні коливання ("стоячі хвилі") між дном і
поверхнею води. Частота реверберації залежить від глибини
моря, і з її збільшенням реверберація переходить у
багатократні відбиття від дна, розділені в часі.

4.2 Корисні сейсмічні хвилі та хвилі-перешкоди
При проведенні сейсмічних робіт бажано
використовувати хвилі різного типу - поздовжні, поперечні,
обмінні і хвилі різної природи - відбиті, заломлені,
дифраговані, тобто застосовувати багатохвильову
сейсморозвідку [9] і різні сейсмічні методи - МВХ, МЗХ і СТ.
Це дозволить більш повно вивчити акустичні властивості
геологічного середовища, надійніше прогнозувати геологічну
будову досліджуваних територій і можливі родовища
корисних копалин. Крім того, швидкості поперечних хвиль
дуже чутливі до заповнення пористих відкладів водою,
нафтою чи газом, що дуже важливо для прогнозування
107