Page 43 - 4183

Додатки слід позначати послідовно великими літерами
української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь,
наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.
Один додаток позначають як додаток А.
Додатки повинні мати спільну з рештою роботи
наскрізну нумерацію сторінок.
За необхідності текст додатків може поділятися на
розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в
межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером
ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А. 2
– другий розділ додатка А; Г. 3.1 – підрозділ 3.1 додатка Г; Д.
4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж. 1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4
додатка Ж.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті
додатку, слід нумерувати в межах кожного додатка,
наприклад, рисунок Г. 3 – третій рисунок додатка Г; таблиця
А. 2 – друга таблиця додатка А; формула (А. 1) – перша
формула додатка А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одне
рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А. 1, таблиця А.
1, формула (В. 1).
В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці
рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А. 2 …», «…
на рисунку А. 1 ...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «…в
таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (В. 1)
…», «… у рівнянні (Г. 2) ...».
Джерела, що цитують тільки у додатках, необхідно
розглядати незалежно від тих, які цитують в основній частині
роботи, повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку
в переліку посилань.
Форма цитування, правила складання переліку посилань,
повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині.

42